Читати книгу - "Розпутний птах ночі, Хосе Доносо"

сумнівався, що доктор Асула — найвидатніший хірург у світі: про звитяги його клініки у Швейцарії пишуть усі газети. Пацієнти, які лягають у цю клініку, страждають на найрізноманітніші недуги, але найчастіше вони летять туди із прагненням омолодитися, жадаючи органів, що працюють краще за їхні. Ти ж натомість, як запевняла місіа Ракель, лягла в клініку доктора Асули, щоб остаточно постаріти. Зважаючи на шалений попит на органи й кінцівки в хорошому стані, твій випадок був надзвичайно простим, оскільки доктор Асула — майстер пересадок і видалень. Треба буде попередити його майбутніх пацієнтів про те, що він зазвичай цупить собі якийсь орган, щоб потім його перепродати, як він зробив це зі мною, перемінивши мене на цю істоту, склеєну з невідомих мені уламків.

Так, Інес, я пильно стежу за тобою щодня, коли ми відносимо до твоїх келій простирадла з монограмами чи лаковані стільці, — шрами від твоїх операцій стираються. Тепер я переконаний у тому, що ти вирушила до Швейцарії, щоб перетворитися на Пету Понсе, адже вона завжди хотіла втілитися в тобі, а ти — в ній, і щойно розчиняться тонесенькі червоні нитки твоїх шрамів, щоб остаточно перетворитися на зморшки, бородавки й мішечки обвислої сухої шкіри і плоті, тобі й Петі вдасться нарешті здійснити те, що ви намагаєтеся здійснити протягом цілих століть. Жити і не бути частиною твого життя — нестерпно для Пети Понсе. Єдиним можливим для неї рішенням було продати своє марне тіло докторові Асулі, адже рано чи пізно ти би потрапила до його рук. Хірург розібрав тіло старої, порозкладав її органи у спеціальні вмістилища, розташував їх в особливих камерах, у які подавався необхідний кисень, перекачувалася кров, сироватка, вода, він повідрізав органи найтоншими скальпелями, щоб згодом місце надрізу не було видно; у стерильних підвалах, вкритих білими кахлями, він зберіг їх усі — ні живих, ні мертвих, а завмерлих в очікуванні, що трапиться нагода, коли їм доведеться послужити. Саме там, у Швейцарії, де на тебе чекала четвертована Пета Понсе, а ти наївно чи свідомо, знаючи, що прибуваєш туди з глибини століть, щоб нарешті злити воєдино сімейну легенду про блаженну дівчинку та народну байку про дівчинку-відьму, потрапила туди, куди мала потрапити, до клініки, де доктор Асула й Емператрис тримали для тебе органи старої, щоб перетворити тебе на неї — брудну жебрачку з сивим волоссям, зібраним у жмуток, зі сколотими нігтями, з мозолями й подагрою, з бородавчастими руками й дрижачою головою, яка поволі вбирає й руйнує те, що залишалося від неповноцінної Інес, яка помандрувала до Європи з фарбованим волоссям, пальтом із верблюжої вовни й аксесуарами з крокодилової шкіри.

Але ж у давній угоді записано, що потрібно припинити бути двома окремими жінками, щоб перевтілитися в одну. Яка ж ти наївна, Інес, хіба ти не знаєш, що старість — це найнебезпечніша форма анархії, яка не поважає угод і домовленостей, уславлених століттями; старі — всесильні, особливо якщо вони волочили свої довгі життя у злиднях, як Пета. Тобі вже пізно себе захищати, але краще тобі дізнатися про це до того, як ти цілковито зникнеш, адже ти зникнеш, бо Пета, яка не шанує жодних угод, поступово оволодіває всім тим, що від тебе залишилось, і з кожним днем ти все менше Інес і все більше Пета, яка тебе нищить. Повторю, ти наївна, Інес, сентиментальна, ти ще не збагнула, що інтрига Пети мала іншу мету, окрім злиття з тобою воєдино: згадай про силу знедолених, ненависть свідків, які існують, поховані під захватом і любов’ю, не забувай про заздрощі незначущих, потворних, слабких і жадібних, про талісмани, які вони зберігають під своїми ліжками чи всередині своїх матраців, про помсту тих, які спокутували твої провини — Пета приховувала, давала тобі себе принижувати, використовувати і тепер стягує платню за те, що ти нею користалася, явившись у цей будинок у твоєму тілі, тому що цього прагнула Пета, Інес, саме це причина її гніву і жадібності — бажання позбавити мене мого прихистку, в якому я жив у подобі Німенького чи ще однієї старої, заволодіти мною, щоб украсти моє кохання і, перебравшись цього разу в тіло своєї сеньйори, повторити ту ніч у Ринконаді, тому що ти зберегла палаюче лоно Інес, як я зберіг силу Херонімо, й ти прийшла по цю силу, щоб знову з нею возз’єднатися, щоб забрати в мене насолоду, в якій я відмовляв тобі роками.

Звісно, ти не знала, що лоно Пети є найживішим у ній, ти думала, що цими операціями ти зможеш перетворитися на чергову беззахисну бабусю, яка нічого не хоче і якій нічого не треба, але ти вже починаєш відчувати потяг того, на що ти перетворилася, коли нещодавно пересаджені органи почали функціонувати в твоєму тілі, ти дізнаєшся, як боляче відчувати той голод статевого задоволення, якого я позбавлятиму тебе до самого кінця, ту муку від неможливості забути далеку ніч, яку ми провели разом у твоєму ліжку в Ринконаді. Ти мене переслідуватимеш тут, у цьому будинку. Коли ти усвідомиш, ким ти є і на кого тебе перетворив Крисофоро Асула, то не даватимеш мені спокою.

Так має бути, так завжди було — Інес-Пета, Пета-Інес, Пета, Пета Понсе, мені ніколи не вдавалося торкнутися краси, адже своїм бажанням я перетворюю її на нещасних хазяйок пансіонів, на Емператрис із її слинявою мордою, на старих у цьому будинку, жебрачок, які переслідують мене, коли я наважуюся вийти на вулицю, — змарнілі образи краси, які творить моя ностальгія й руйнує моя жага, — йди геть, дай мені спокій, не вклинюй себе поміж того, що зосталося від мене, й того, що — від неї, ти — обідранка зі спотвореними бородавками руками, яка наближається з іншого кінця цього коридору, з твоєю загадковою серйозністю, що ховає твою зворушливу безталанність, яка приховує конкретний намір стягнути свою платню, якою є я. Чому ти мене прагнеш?

Дозволь сказати тобі правду. Не я розділяв із тобою ложе тієї ночі в Ринконаді, Пето, то був дон Херонімо, так, це він шукає твоєї пристрасті, Інес казала місіа Ракель про невичерпну силу свого чоловіка, який прагне твоєї жаги, я не маю нічого, Пето, клянуся тобі, глянь на мій член, ти вже на нього дивишся — на ліжку Ірис старі міняють мені пелюшки, тому що я обпісявся заради їхньої втіхи, дивися, як вони хапають цей шматок інертної плоті, щоб позабавлятися ним, бридота, що лиш може виробляти смердючі сциклі, заціпеніла огида, бачиш, я вже