Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

З чоловіками і зі мною привіталися, я переклала його привітання. І переклала йому наше привітання. Представила Його Величність Олександра. Мене дуже завуальовано спробували не просто в гості запросити, а мало не за свого молодшого сина посватати. Я це переклала з роз'ясненнями чоловікам. Олександр став серйозним і попросив йому перекласти:

— Скажи цьому кнуру, що ти нікуди не поїдеш!

Я переклала це на багато м'якше і натякнула, що Олександр є моїм прийомним батьком і що він проти такої пропозиції. Намагаюся пригадати, як його звуть, а то навіть якось не дуже зручно.  А мені швидко подякували за передачу координат і відключилися.

— Що це було? — запитав Олександр — Хто цей нахабний кнур!

— Ви головне ні коли йому це не кажіть, це був правитель їхньої планети.

Олександр узяв себе в руки.

— Раніше батько з ним якось спілкувався. А я просто повз проходила, то мене тоді теж сватали. Батько ледь до скандалу не довів, поки той від нього відстав.

— А той перший кнур, що кричав тут і потім із таким феєрверком зник?

— Опальний генерал Гюнза. Він намагався на планеті переворот організувати і збанкрутував фірму Каянка кіц Кіріна, згодом. Передала його координати на його батьківщину. А то він тут погрозами сипав, типу прилечу, знищу.

— Смілива ти дівчина, — видихнув Олександр — під стать Альфреду. Цікаво як його так швидко знайшли.

— Що там шукати, якщо є координати. Його постійно шукали і переслідували. Нарешті попався. Каянк вже поїхав?

— Так. Не захотів залишатися на планеті. Їм тут клімат не підходить. Там до тебе вже Жанна прийшла.

— Чудово. Хоч відпочину від хамства.