BooksUkraine.com » Любовні романи » Мишка, Зимова Анета 📚 - Українською

Читати книгу - "Мишка, Зимова Анета"

7
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Мишка" автора Зимова Анета. Жанр книги: Любовні романи. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 64
Перейти на сторінку:
Глава 6

АСЯ

Пройшов місяць…

 

Сьогодні я зустрічаюся перед школою з Сонею та Лізою. Ліза - моя однокласниця. З нею ми почати спілкуватися ось ось недавно. Але я дуже рада, що маю подруг. У школі після того що сталося, до мене відносяться нормально, і навіть забули, що між нами були якісь непорозуміння. Я вже звикла до классу, до вчителів, тому відчуваю себе тут майже на всі сто! Мій батько регулярно ходить на роботу, і вже певний час не п'є.На вулиці вже ну дуже холодно, як на мене. Багато листя вже опало, а люди вже ходять у куртках, а інколи і у шапках. 

-Отже слухай - як тільки но я побачила Соню, так вона почала розмову - Назар, ну друг Дані, однокласник твій, я розповідала - пояснює мені

-Та я зрозуміла

-Так от, ми з ним почали спілкуватися після тієї вечірки, на яку ти не прийшла

-Ага - роздумуючи погоджуюсь

-Ну ми з ним спочатку більше онлайн спілкувалися, потім у школі бачилися, а ще пізніше гуляти почали. Ну от спілкувалися, спілкувалися. 

- І? - вже не стримуючись питаю

-Ми тепер пара! - радісно мені розповідає новину 

-Що? - здивовано і водночас радію за неї

-Ага! Ася, я така щаслива! 

Я зупинилася та обійняла її. Я дуже за неї рада. Вона заслуговує на це. Це найкраща моя подруга, вона моя підтримка, допомога, віра, друг - справжній друг. 

-Все! Пішли по Лізу - радісно вимовляю я 

Зустрівши Лізу ми пішли до школи. Після того, як ми почали спілкуватися з Лізою вона запропонувала сісти до неї, ну я не відмовлялися, бо з тим хлопцем, яким я сиділа, ну не дуже. Тому зараз я сиджу на другому ряді, але на третій парті. Тільки я ближче до дверей, а Ліза до вікна. 

Першим та другим уроками мали бути алгебра і геометрія, у одного вчителя. Тому ми з дівчатами направился я на третій поверх. Ми з Лізою йшли, бо у нас урок, а Соня до свого хлопця. Назар вже її чекав з двома стаканчиками кави. Вона підбігла до нього, та міцно обійняла. Люблю коли люди щасливі. 

Перший та другий урок пройшов як завжди. Нічого цікавого та нудно. Математику я розумію, але я її ніколи не любила. Взагалі не розумію я тільки географію, яка до речі, наступним уроком. 

Зараз ми з Лізою йдемо до їдальні, де на нас уже чекає Соня. Як тільки ми прийшли, на її обличчі була тривога 

-Щось сталося? - тільки но підійшовши питаю я 

- Даня є учасником найжорстокіших гонок на авто - почала вона. Такого я не чула. Даня цікавий звісно, але щоб займатися таким, для нього це ж дуже небезпечно і дурно -  Він місяць не ходить до школи? - питає у нас 

-Ні - в один голос відмовляємо ми 

-Тиждень він готувався до того всього, а потім він не розрахував поворот і вилитів за трасу- я закрила очі та стисла руки в кулак. Як можна ризикувати своїм життям через якісь дурні змагання на тачках. Взагалі в голові пусто? 

- Що з ним ? - питаю 

- В цілому йому дуже пощастило. Але травми є. Потягнув сильно ногу і є чимало синців і царапин. Він тиждень був у лікарні, бо лікарі слідкували за тим, щоб не погіршився його стан, а тиждень вже дома був. І ось в найближчі дні має прийти. 

-Ясно - беземоційно відповідаю. Та в голові досі крутилися думки:він міг загинути! - Так а чому вчителі нам нічого не сказали? Ми б може хоча б провідали. 

-А справа в тому, що вчителя скоріше за все не в курсі, що з ним щось трапилося, і він був у лікарні. 

- Нічого собі - відповіда Ліза 

Поївши, ми встаємо та йдемо по своїх класах. Як тільки но продзвенів урок до класу заходить вчитель географії 

Всі піднялися зі свого місця 

-Добрий день! Сідайте! - зло гримає на нас - І так, 11-А, з оцінками у нас великі великі проблеми! Ви не читаєте параграфів, напишите конспектів, не слухаєте мене! Ті роботи, які ми писали на минулому уроці я перевірила. У мене немає слів! Там хоч колонку одиниць виставляй! Пів робот списано, декілька взагалі пусті аркуші, хто взагалі писав як йому захотілося, і писав що вздумається! Це просто жах! Ви єдиний 11 клас, у яких такі оцінки з географії. Тому щоб ви почали щось робити, я пропоную вам проект, звісно оцінки гарантовано. Проект буде виконуватися по групам, де буде по дві людини. Розподіляю за групами вас я, тому подруга з подругою не буде, бо це лише втрата часу! Тому зараз я буду починати казати по прізвищах хто з ким в групі. Гончар та Дубнов - почала вона

- Що? Ми будемо хлопець, дівчина ? - питає Марина Гончар

- Так! Сідайте за першу парту - легко говорить

- Ще й разом сидіти? Я не хочу! - обурюється та 

- Мені байдуже! Сіла і сидиш! Так далі! Ліннік і Шишкар, є ? 

-Так 

- Тоді на першу парту другого ряду сідайте. Волошка і Сидоренко - за другу парту будь яку. Гро

-Добрий день! - перебиває її хтось, і коли той хтось заглянув до кабінету я побачила дуже знайоме мені обличчя - Наталія Миколаївна, можна, будь ласка, зайти. І вибачте за запізнення. Не встиг 

- Так Даню, проходь. Ми будемо робити проекти по групам сідай з Нікою Лебединою- м'яко каже - коли він зайшов в клас, я змогла розгледіти царапину с правої сторони лоба 

- За своє місце ? 

- Так сідай там, де і сидів. - Даня і Ніка перемістилися за парти, Ніка сіла біля вікна і почала про щось думати. - Віка ти сідай з Костею Сотник. Так дівчата - дивитися на нас з Лізою. - Сидіть поки так, я вас ще пересаджу сьогодні. - задумливо відповідає.-Почнемо урок 

Пів уроку пройшло дуже швидко, далі я ледве не заснула 

-Мені нудно - почала пошепки Ліза 

-Так! Здуріти можна - також пошепки говорю я 

- А що у нас далі ? - пита

- Англійська

- Дівчата - обурено дивиться на нас та стукає ручкою по столу - Кажу ж треба пересадити! Так Савчук іди до Мельника, Ніка на місце Асі. Думаю так говорити не будете! 

Я зібрала свої речі та пішла за парту, за яку вперший раз сіла. Сівши я дістала те, що мені потрібно і почала слухати урок. 

Посидівши декілька хвилин я помітила, що у Дані на лиці було ще декілька подряпин, але вони були дуже легкі, що скоро і їх сліду не буде, потім перемістила погляд на руку, і побачила, що на тильній стороні долоні у нього досить глибока була рана, і вона ще досі є. Вона ні чим не закрита, ні пластиром, ні якимсь бинтом - взагалі нічим ! 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 11 12 13 ... 64
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мишка, Зимова Анета», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мишка, Зимова Анета"