Читати книгу - "Фрілендські байки, Девін Росс"

-Так, але я не одобрюю цю систему і тому пропоную тобі варіант працювати на мене й мати гроші або ж просто піти своєю дорогою.

-Тоді дозвольте лишитися й працювати на Вас. Я зроблю усе, що скажете.

-От і прекрасно Ніка, а зараз давай пройдемо залатаємо твої рани.

-Та не треба. Само заживе.

-Ніяких "та не треба". Щоб воно швидше заживо і щоб не посчалось зараження треба їх обробити.

Закінчивши підліковувати свою помічницю я провів їй екскурсію по своїй квартирі.

Далі я розігрів залишки картоплі і дістав салат.

-Приємного апетиту Ніко.

-І Вам приємного апетиту Россе.

-Давай переходь на ти. від нині ж ти не якась рабиня, а людина з якою будуть рахуватися і яку не посміють ображати. Це я тобі гарантую.

-Добре Росс.

Поївши я вже зібрався в бар до Єгора і Ані, а Ніка лишилась у квартирі хазяювати.

Епізод 3

На вулиці була легка весняна прохолода якою я насолоджувався по дорозі.

Дійшовши я дзвякнув Єгору спиташи чи вони на місці.

Здобувши підтвердження я зайшов і почав шукати місце де вони сіли.

-Россе ми тут, -промовила Аня.

-Привіт народ, -привітався я з ними.

-І тобі не хворати холостяк, -відповів мені Єгор.

-Давай не починай. Краще скажи чи ви вже щось замовили.

-Ні ще. Ми тебе очікували щоб усім разом щось замовити.

-Добре Єгор тоді пропоную по кружці пива як завжди і якоїсь закуски.

-Підтриму, -промовила Аня.

Після розминки ми ще поточили ляса і непогано випили.

-Росс поглянь яка там краля, -п'яно промовив Єгор.

-І, що ти хочеш від мене?, -так само п'яно відповів йому я.

-Та не тупи. Піди познайомся і може замутиш з нею.

-Мені це не цікаво, та й дома мене вже напевно чекають.

-Хто?, -мало не подавившись спитав у мене Єгор.

-Короче я проходив повз крамниці рабів і одна кинулась в очі. Я її викупив, але заню яким гадом був би якби поводився б знаю як з рабинею і даав їй можливість піти своєю дорогою чи працювати на мене і заробляти гроші. Вона вибрала другий варіант і надіюсь окрім довбаної їжі з доставки моя помічниця усе ж порадує чим-небудь і мені не доведеться давитися цим фастфудом.

Єгор просто був у шоці і від цієї новини у нього мало не відпала щелепа.

-А ти познайомиш її з нами?, -з цікавістю запитала Аня.

-Ну звісно ж познайомлю Аню.

-Добре пробач, що підбивав на це коли в тебе вже є обрана.

-Та не неси фігню.

-А нафіга ти потратив на неї крупну сумму на якусь рабиню?, -дивлячись мені в очі сказав Єгор.

-Мені була потрібна помічниця в хазяйстві.

-Ну ну, -недовірливо промовив Єгор.

-Добре я вже піду поки не перепив, -сказв я і лишив свою частину грошей для оплати за випивку.

Похитуючись я дійшов до квартири де на мене чекала Ніка і якийсь дуже смачний запах з боку кухні.

-Привіт Россе, -з посмішкою мені сказала моя помічниця.

-І тобі привіт Ніка. Чим це так смачно пахне?

-Я приготувала нам вечерю. Роззувайся і пішли за стіл.

На кухні нас чекали стейки й пюре.

-Нарешті домашня їжа!, -з привеликим задоволенням промовив я.

-Ти, що весь час тільки їжу з доставки їв?

-Так, а нормальну їжу я їв в більшості тільки тоді коли я гостював у Ані з Єгором. Це мої друзі які одружені.

-От воно, що. Ну тепер ти можеш насолоджуватись нормальною їжею.

-Нормальною? Та це прекрасна їжа!, -сказав я спробувавши приготовлену нею смакоту.

-Ти справді так вважаєш?

-Звісно ж. Навіть моя матір не уміла так смачно готувати. Не знаю, що там з її уміннями зараз бо я прирвав з нею зв'язок як і з батьком через моє бажання змінити ім'я.

-Тобто у тебе було інше ім'я? Але чому ти його змінив?

-Я ненавидів це ім'я і кожен раз коли мене так називали, то я крім бажання блювати в більшоті випадків не відчував.

-І як же тебе звали?

-Це вже не важливо. Усі з ким я дружу чи просто підтримую зв'язок буцім і забули, то старе ім'я і я не хочу його згадувати.

-Тебе зрозуміла, пробач.

-Та усе добре Ніка. Добре час спати.

-Ага.

Ніка встала зі столу і спотикнулась об ніжку стула й мало не впала, але я встиг її спіймати.

-Ти як? Не вдарилась?

-Ні усе добре.

-Ну дивись. -сказав я і поніс її у її кімнату.

Поклавши її на ліжко я вийшов з кімнати і пішов до своєї спальні.

Вклавшись я швидко заснув, але посеред ночі я почув кроки у квартирі і стук у мою кімнату.

-Россе, -тихо промовила Ніка.

-Так, що?, -з просоння відповів я її.

-Можна я ляжу біля тебе?, -запитала вона піз удар блискавки.

-Боїшся грози?

-Ну... так.

-Добре лягай якщо тобі стане лекше.

-Пробач, що заважаю, -збентежено промовила Ніка.

-Не заважаєш, -відповів я приблизившись і погладивши її по голівці.

-Спокійної ночі Ніка.

-Спокійної ночі Росс.

Епізод 4

Я прокинувся після солодкого сну.

Ніки біля себе я не бачив. Видно вона вже встала.

Одягнувшись я пішов на кухню.

-О ти вже прокинувся?, -з посмішкою промовила моя мила помічниця.

-Так. Я не люблю довго спати, -відповів їй я в напівсонному стані.

-Сідай тоді снідати. Я сьогодні на сніданок приготувала яєшню з беконом.

-Дякую за смакоту.

-Ти ж ще навіть її не спробував.

-Тут і без проби усе ясно. Давай теж сідай і будем їсти.

-Так зараз, тільки свою порцію накладу.

-Ніка дякую за такий смачний сніданок.

-І тобі дякую, що викупив мене з цього пекла. Готувати їсти це хоч якась відплата за твою щедрість.

-До речі про, то пекло... -не встиг договорити я як мені подзвонив Єгор.

-Ало друже. Не проти якщо ми з Анютою в до тебе зайдемо і заодно познайомиш нас з своєю помічницею.

-Ну добре. Коли прийдете?