Читати книгу - "Фрілендські байки, Девін Росс"

-Десь через годинку

-Добре будем чекати.

-Хто дзвонив?, -з цікавістю запитала Ніка.

-Мій друг і разом з цим босс нашої компанії. Коли ми були в барі, то я проговорився по те, що викупив тебе і вот їм видно цікаво з тобою познайомитись.

-А кому це їм?

-Та у нього ще ж дружина є. Думаю вам легко вдасться поладнати.

-Надіюсь, -з невпевненістю відповіла вона.

-Скажу, що вона теж здобула психологічну травму ще давно, але вона викарапкалась і тепер вона головний психолог і косо через те ким ти була раніше на тебе точно ніхто дивитись з них не буде.

-А. що за травма?, -з зацікавленістю відповіла вона доїдаючи сніданок.

-Вона, думаю, сама тобі розповість якщо порахує потрібним.

-А коли вони прийдуть до речі?, -запитала Ніка.

-Через годину.

-Добре. Я тоді щось приготую для наших гостей.

-До речі ось твоя оплата і також ось ще гроші на продукти.

-Я ж усього другий день у тебе працюю.

-А виглядаєш доволі так собі бо одяг нормальний ми тобі так і не купили. 

Ніка мовчки приступила до приготування їжі для наших гостей, а я вже думав який одяг підійде Нікусі. Треба буде з Аньою порадитись.

Епізод 5

У двері постукали.

-Видно наші гості вже прийшли, -задоволено промовила Ніка.

-Напевно. Зараз подивлюсь.

Відкривши двері я побачив Єгора й Аню з пакетом у руках.

-Привітик. Вибач, що трішки затримались, -промовила Аня після того як я відкрив двері.

-Заходьте.

-А чим таким пахне?, -здивовано промовив Єгор.

-Це Ніка готує на кухні, -відповів я з думкою про бажання їсти хоч тільки недавно снідав.

-Це твоя служниця?, -запитала Аня насолоджуючись ароматом цієї смакоти.

-Ну можна і так сказати.

-Ніка накладуї їжу!, -голосно сказав я їй.

-Зараз усе буде!, -голосно промовила у відповідь Ніка.

-До речі ми тут трішки гостинців принесли, -сказала мені Аня даючи пакет з смаколиками.

-Ну добре проходьте. Ніка вже зачекалась вас там вже.

-Привіт. Я Ніка, помічниця вашого друга. Рада знайомству.

-І я радий. Я Єгор. Також кращий друг твого босса і голова компанії в якій він працює.

-А я Аня. Я головний психолог в компанії й дружина Єгора. рада знайомсту і рада, щооо у нього з'явилась та хто заповнить його біль минулого.

-До речі Росс. Ти, що так і не приодягнув її?

-Поки не встиг Аню. Як раз планував може пісмля того як ви в нас побудете піти це виправити.

-Дозволь лишити цю справ на мене, -промовила Аня.

-Я не проти. Підбери їй щось підходяще, а фінансову частину цього питання я закрию.

-Поївши смакоту Нікусі Аня повела її на шопінг, Єгор поїхав по своїй справі, а я лишився один дома.

Увімкнувши фільм на комп'ютері я відкрив пачку чипсів з пакету гостинців і насолоджувався життям.

Також я чомусь відчував якесь дивне відчуття по відношеню до Ніки яке було тільки з тою дівчиною десять рокіфв тому. 

Чи може вона бути тою дівчинкою?

Мої роздуми прирвав стук у двері. Це були дівчатка.

Побачивши Ніку я був у приємному шоці. Біла кофточка з усякими принтами й штани у такому ж стилі. Не думав, що такий простий на перший погляд одяг може на комусь так красиво виглядати.

-Прекрасно виглядаєш Ніка, -милуючись її красою відповів я.

-Дякую, -збентежено відповіла вона.

-Добре народ я піду, -сказала нам Аня.

-Дякую тобі Аню і удачі тобі.

Епізод 6

Попрошавшись з Аньою ми ми повернулись у квартиру і Ніка почала готувати вечерю.

-Що у нас сьогодні на вечерю?

-Сьогодні у нас макарони з сиром й овочевий салат.

-Я вже не можу дочекатися цього.

-Росс.

-Так, що?

-Тобі і справді це настільки подобається?

-Звісно ж подобається. Ти вмієш готувати смачну їжу за якою дуже скучив оскільки з моменту як я повністю переїхав, то як я і раніше ж казав, що їжу подібну тобі їв тільки в гостях у Єгора та Ані, тобто дуже рідко.

-Дуже дякую за похвалу, -збентежено відповіла Ніка.

-І скажу чесно. Побачивши тебе я відчув щось таке, що не відчував дуже давно.

-Про, що ти говориш?, -з переляком в очах спитала моя помічниця.

-Я ще будучи у школі знав одну дівчину з таким же самим ім'ям як у тебе. Хоч ми дружили десь декілька місяців, але я встиг до неї прив'язатися. Її викрали десь десять років тому і до моменту зустрічі з тобою я більше не мав таких почуттів до жодної людини.

Поки Ніка переварювала інформацію я задав їй питання яке має розставити усе на місця.

-Ніка ти пам'ятаєш у своєму житті хлопчика на ім'я Ростик?

-Невже це справді ти?, -з радістю й слізьми на очах промовила вона.

-Виходить, що так Нікіч.

Після того як я назвав її так вона підбігла до мене і ми обійнялись.

-Я вже думала. що ніколи не побачу свою саму дорогу людину, а виявилось, що не тільки побачу, а ще й опинюсь у цієї людини служницею.

-Я теж не думав, що зможу тебе зустріти мила.

Наш момент радощів прирвав дзвінок Єгора.

-Ало Росс, -панікуючи промовив він.

-Спокійно Єгор, що таке?

-Аня ж пішла від вас?

-Ну так, а що?

-Вона вже мала прийти, а її немає. Я спробував подзвонити, але вона не відповіла. Тим біільше ж по новинам говорили про випадки нападів якихось невіжених і я переживаю.

Епізод 7

Почувши про це я одразу зрозумів, що і справді щось не так.

-Єгор ми вийдем і оглянем половину її маршруту до дому, а ти оглянь іншу.

-Тебе зрозумів. Після огляду подзвонееш.

-Так друже.

-Що таке Россе?, -з панікою спитала Нікуся.

-Аня пропала. Я піду її шукати.

-Я з тобою.

-Не думаю, що це буде потрібно.

-Ну ні. Вона ж і моя подруга і я не буду сидіти склавши руки, тому я поду з тобою.