BooksUkraine.com » Класика » Ромео і Джульєтта, Вільям 📚 - Українською

Читати книгу - "Ромео і Джульєтта, Вільям "

135
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Ромео і Джульєтта" автора Вільям. Жанр книги: Класика. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 11 12 13 ... 34
Перейти на сторінку:
манери, що їм уже незручно сидіти на старій лаві? 38 О, бодай їх з їхніми bon, bon! 39

 

Входить Ромео.

 

Бенволіо

Ось і Ромео, ось і Ромео!

 

Меркуціо

Мов той в’ялений оселедець без ікри. О м’ясо, м’ясо, ти ж остаточно обернулось на рибу! Тепер у нього в голові ті мелодії, якими розпливався Петрарка. 40 Та тільки проти його любки Лаура - кухонна дівка, хоч, правду кажучи, її коханець краще її оспівував; Дідона, на його думку,- шльондра, Клеопатра - циганка; Єлена та Геро - повійниці і пройди; Тізба, хоч і славилася сірими очима чи ще там чимось, а проте далеко їй до його любки! Синьйоре Ромео, bonjour! 41 Ось вам французьке привітання на честь ваших французьких штанів. Ну й штуку ти встругнув нам учора.

 

Ромео

Доброго ранку! Яку ж це штуку?

 

Меркуціо

Втік од нас! Не розумієш яку?

 

Ромео

Пробач, добрий Меркуціо, я мав дуже пильну справу, а в таких випадках можна супроти ввічливості погрішити.

 

Меркуціо

Це однаково, що в таких випадках людині доводиться згинати коліна.

 

Ромео

Тобто бути чемним і вклонятися?

 

Меркуціо

Ти дуже чемно це зрозумів.

 

Ромео

Це найчемніше пояснення.

 

Меркуціо

Адже ж я - цвіт чемності.

 

Ромео

Цвіт - у розумінні «квітка»?

 

Меркуціо

Саме так.

 

Ромео

У мене й на черевиках квіти: як не рози, то хоч розетки.

 

Меркуціо

Влучно, влучно! Жартуй так і далі, доки не зчовгаєш черевиків. Коли відпаде одна підошва, то в другій залишиться дотеп, хоч і старий, дрантивий.

 

Ромео

О босий дотепе, вичерпаний, уже на одній підошві!

 

Меркуціо

Стань між нами, добрий Бенволіо: моя дотепність знемагає.

 

Ромео

Батогом її та острогами, батогом її та острогами, або я гукну, що я тебе обскакав!

 

Меркуціо

Ну, якщо твої дотепи поженуться, як на полюванні за дикими гусьми, я загинув, бо в кожному з твоїх п’яти чуттів більше дикості, ніж у мене в усіх разом узятих. Чи не вважаєш ти й мене за дикого гусака?

 

Ромео

Та ти ж ніколи нічим іншим і не був.

 

Меркуціо

Я скубну тебе за вухо за цей жарт.

 

Ромео

Ні, добрий гусаче, не щипайся.

 

Меркуціо

Твій дотеп гірко-солодкий, це надто гострий соус.

 

Ромео

А хіба ж гострий соус не хороша приправа до ситого гусака?

 

Меркуціо

О, твоя дотепність розтягається, мов лайкова шкіра,- і вздовж, і вшир; з одного дюйма можна розтягти її до ліктя.

 

Ромео

Я розтягну її відповідно до слова «гусак», то й вийде з тебе і вздовж і вшир - годований гусак.

 

Меркуціо

Ну от! Чи ж не краще так жартувати, ніж раз у раз стогнати від кохання? Тепер з тобою можна розмовляти, ти знов Ромео: такий, який є, яким тебе зробили природа й виховання. А ота слинява любов скидається на нікчемного скомороха, що, висолопивши язика, бігає туди й сюди і шукає, в яку б дірку встромити своє брязкальце.

 

Бенволіо

Ну, годі!

 

Меркуціо

Ти зупиняєш мене; своїм «годі» гладиш моє красномовство проти шерсті.

 

Бенволіо

Так, інакше воно в тебе надто розростеться.

 

Меркуціо

Ти помиляєшся. Я хотів скоротити мою розповідь, бо пірнув у найглибшу її глибінь і саме збирався закінчити.

 

Ромео

Гляньте, ну й убрання!

 

Входить мамка і її слуга П’єтро.

 

Меркуціо

Вітрило, вітрило! 42

 

Бенволіо

Двоє, двоє: спідниця й штани.

 

Мамка

П’єтро!

 

П’єтро

Чого зводите?

 

Мамка

Моє віяло, П’єтро! 43

 

Меркуціо

Добрий П’єтро, 44 зроби ласку, прикрий їй обличчя: її віяло набагато краще за нього.

 

Мамка

Доброго ранку, синьйори.

 

Меркуціо

Пошли вам боже добрий вечір, прекрасна синьйоро!

 

Мамка

Та хіба ж зараз вечір?

 

Меркуціо

Авжеж, вечоріє, запевняю вас; безсоромна стрілка сонячного годинника показує вже на полудень.

 

Мамка

Йдіть геть! Що ви за людина!

 

Ромео

Людина, синьйоро, що її бог створив собі самому на шкоду.

 

Мамка

Їй-богу, добре сказано: собі самому на шкоду. Синьйори, чи не скаже хто з вас, де знайти молодого Ромео?

 

Ромео

Я можу вам сказати, але молодий Ромео буде старіший тоді, коли ви його знайдете, ніж тепер, коли ви його шукаєте. Я наймолодший з усіх, що так зовуться, хоч, може, й не найгірший.

 

Мамка

Ви хороше говорите.

 

Меркуціо

Хіба ж гірше може бути хорошим? Ніде правди діти, до ладу сказано! Розумно!

 

Мамка

Якщо це ви, синьйоре, то мені треба побалакати з вами сам на сам.

 

Бенволіо

Вона хоче запросити його кудись на вечерю.

 

Меркуціо

Звідниця, звідниця, звідниця! Ату її!

 

Ромео

Кого це ти цькуєш?

 

Меркуціо

Не зайця, синьйоре; а якщо й зайця, то хіба що з пісного пирога, 45 який устиг зачерствіти й запліснявіти раніше, ніж його з’їли.

(Проходячи повз них, співає)

 

Сивий заєць старий,

Сивий заєць старий,

Він для посту б хіба пригодився.

Тільки хто б його їв,

Коли він посивів,

1 ... 11 12 13 ... 34
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ромео і Джульєтта, Вільям », після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Ромео і Джульєтта, Вільям "