Читати книгу - "Феєрія для іншого разу, Луї Фердінанд Селін"

— Ви знову забалакалися! так ви ніколи не закінчите!

— Ні! ні! нічого такого!.. я не забалакався, я лише викладаю факти у послідовності! легкома дві тисячі сторінок, якби з комфортом… тішив би вас оповіддю!.. Подумайте лишень, яка катастрофа!.. більше половини міста в порох!.. а тепер порівняйте з бучею, яку вони вчиняють, щойно похитнувся уряд!.. чи з нагоди століття якогось несусвіття! чи як хтось пердне на «Тур де Франс»! я б теж так міг! але навіть не тягне! Я працюю тільки серйозно!.. серйозність! хронологія! Розповідаю про Родольфа, церберку, Мімі, як вони чубляться на тому боці… і не вгавають! під спаленим платаном… звитяжна битва! Гукай чи не гукай «Двері!», гай-гай, і не почують!.. трусяться, підскакують із люті… он яке видовище!.. я вже казав, саме почало світати… тепер насправді ніч минає… поети подумали про все… ніч минає!..

— До діла! до діла!..

Забіяки зайняли всю авеню… усю авеню! я вам казав, що платани, липи теж геть обгоріли… увесь ряд… і всі сади… безлисте гілля… весь парк навколо вітряка, вершок усього Парижа! уявляєте?.. будинки менше потерпіли, але кути пооббивало… балкони звисли… димарі десь поскидало… але всі поставали на свої місця, точно на свої місця! всі, тобто будинки! спустилися назад з Небес… потанцювавши ригодон! надзвичайно!.. А про погоду я сказав?.. Погода буде гарна! от! хороша! це ясно! після ночей найгірших жахів, найруйнівніших катаклізмів знову сяє сонце! і все виграє геть по-новому! без бенгальських спалахів! справжнє сяйво!.. не хімічне й фосфоричне!.. чудове сонце оновлення! навіть обвуглені й замурзані будинки повеселішали… і навіть обгоріле листя на платанах неодмінно відросте… і розчахнуті дерева… квіти знов запахнуть… ломиніс, ясмин… знову п'янитимуть панянок… дрозди знову заспівають! отак! до біса спогади! що сумного лишиться?.. непотрібне лахміття… спогади! природі байдуже до спогадів! вінки суму віднесіть на кладовище! усі витребеньки до могили! і всі похнюпленості! три су можливо для поховального бюро? Чи варто?.. чи варто?.. усе! усе!.. увесь набір!.. спогади!.. спогади!.. а я хочу вам їх продати!.. я саме вчасно!.. і бонус: моя судова справа… от якби за зґвалтування негренятка!.. звичайно! браво!.. але у «політичній справі»? погляньте-но!.. осуд!.. єдиний французький письменник, який сидів у ці зловісні роки, повторюю: єдиний!.. і не день! два роки, прошу пані! і без причини! саме так, люба пані! кажу: письменник! не журналіст! письменник! ні більше ні менше… ані церемоніймейстер…

— Ну й фанфарон!..

— Бог усе бачить!

— Розповідайте про щось інше!

— Обіцяю! домовилися! більше ні слова про гауптвахту! такт і коректність! без свинства! ні про «заанґажованих» письменників, у яких по п'ять «квитків» у кишенях… непогана страховка на все життя… «партійних»! гірше хвойд… не говоритиму ні про що незручне…

— Усі так кажуть!.. але природа! галопом повертається природа! ах, нетривкість обіцянок!

Лише пекар, обліковець газу і бакалійник є надійними! мені здається! ото люди тривкі і серйозного штибу! шаную!.. з вас стільки-то… а за це стільки-то… без розмов! у вас немає булли? здохніть!.. достоту серйозна розмова!.. багатії теж серйозні!.. грошики — це все, що вони знають, але не розкажуть! заводять вас на манівці, оповідають вам про те… про се… про почуття, порядки, мораль, совість, але ні слова про кляту буллу!.. як дурять, де ховають… гай-гай, злочинні хитрощі! злилися з грішми, а їхні душі — то магазини!.. а я хочу продати їм спогади! уявіть собі! яка нудота!.. як мене зустрінуть!.. Аби знову до буцегарні не запроторили!.. вони все можуть! що поробиш! що поробиш! жереб кинуто! застарий! отож продовжую!

Ну ж, моя оповіде!.. отже, на хіднику напроти колотяться троє несамовитих! ага, не троє, а четверо!.. біля пожежного «сигналізатора»!.. просуваються хідником і лаються, махають руками, уже біля наступного ліхтаря… майже біля Ламбреказа… ви ж уявляєте, де це?.. до речі, його палаццо дісталося добряче!.. хмари не пішли на користь… прогулянка у хмарах!.. фронтон десь згубився! і рожевий колір… тепер сіро-зелений і забрьоханий… після круїзу в етері!.. але чудово, що повернувся на своє місце, став точно там, де був! між гаражем «Ґарансьє» і Жимолодними сходами… хилиться трохи вперед… слід зауважити… і всі шибки вибито!.. хай йому біс! відволікся від поточних подій! сварка триває, їх троє! четверо!.. уже не б'ються, але руками махають!.. ще й як!.. торосають одне одного!.. щось шукають… щось… виривають з рук!.. своячка з ними… я вже казав… Гортензія!.. а я її шукаю!.. скільки вже гукав: Гортензіє!.. то вона вже не під столом… ага, второпав, що вони шукають усі четверо!.. пляшку! гоп! бачу! виривають одне в одного! пляшка переходить з рук у руки!.. який же я дурень!.. Зараз вона в Родольфа! ні! вже у консьєржки!.. У Мімі! Мімі!.. у неї! у неї! тікає з пляшкою! дає драла! з пляшкою під пахвою! задерла кринолін!.. притисла підборіддям!.. розігналася! газель! один! два! три стрибки! інші репетують: «Мімі! Мімі!», але їй байдуже! летить! мчить!.. бачимо тільки боа, пір'їни, які за нею в'ються!.. який порив! вона вже посеред авеню… а ті розгубилися!.. трійко недорік!.. стовбичать біля пожежного «сигналізатора»… знічені… «Бальзам! Бальзам!»… бекають… не думав, що Мімі така прудка… а ще безстрашна! вони побоялися!.. злякалися… на середині авеню вона ще вище задирає спідницю!.. і гоп! ногою! і гоп! другою!.. канкан посеред авеню!.. з пляшкою під пахвою!.. бачу пляшку!.. а ті на тротуарі роти пороззявляли і вклякли!.. їм заціпило!.. Мімі співає! гоп-ля-ля! канкан! І гоп! другою ногою! собі підспівує! бум-ля-ля! сама на всю авеню!.. а інші полякалися! але не Мімі!.. ноги догори! метко! стрімко! у ритм!

Дзинь бадабум! там! дам! дзинь динь!

Дзинь динь! бім! бом!

Ти ба яка! як витанцьовує! задерла всі свої спідниці! запал!.. ті аж роти пороззявляли ошелешено!.. стовбичать біля тієї штуки… а Мімі з музикою! і співає, і танцює!

Дзинь бадабум! бім! бом!

Стривайте, але ж не в тон! не в тон співає! не в соль, чорт забирай! не в соль! ритм тримає… але не в тон!.. треба не в соль!.. у ре-мажор!.. сам співаю!.. якнайгучніше!.. з-під брами!

— У ре, у ре! Дзинь бадабум! бім! бом! там! дам!

Та