Читати книгу - "Безстрашність, Вікторія Хорошилова"

— Читав звіт про цю експедицію. Розбився корабель і був один вцілілий. То це вона була тим, хто вижив?

— Так. Вона в мене така смілива, — сказав із придихом Альфред, — я в чомусь їй навіть заздрю. Моя маленька смілива дівчинка. Урси її не бачать. У мене так не виходить. Хоча внутрішньо спокійний, а мене "бачать".

— Хм, цікаво.

У Альфреда задзвонив телефон.

— Привіт, рідна.

— Привіт, а тебе чекати сьогодні додому. А то я тут вечерю приготувала.

Альфред почув на тому боці.

— Якщо він не приїде, я готовий ще одну порцію з'їсти, — сказав Нейтан — Іза ти дуже смачно приготувала!

— За пів години буду, не вимикай телефон, будь ласка.

Я усміхнулася і одягла навушники.

— Будь обережним на дорозі.

— Буду.

Альфред вимкнув мікрофон і теж одягнув навушники.

— Як вам кафе? — запитав Ріхард і показав нашу фотографію в кав'ярні, на планеті, на яку ми літали з королівською родиною.

— Знаєш, я там запам'ятав аж ніяк не кав'ярню, а як Іза ледь не померла в мене на руках. Тоді просто казково пощастило, що снайпер помилився в парі міліметрів і не влучив у серце.

— Так, друже, щастить тобі однак. Я тут почитав на неї стільки замахів було, диво, що вона ще жива досі.

— Гаразд, мені вже час. А то там, — він показав на навушник, — мене скоро без вечері залишать. А Настя дає цікаві поради Ізабеллі. Сподіваюся, вона скористається.

— Що за Настя? — запитав його друг.

— Подруга Ізабелли. Антуан купив велику квартиру, так щоб вони всі могли в ній жити. Нейтан його брат і батько Насті. У неї двоє милих діточок. Все, я побіжу, там уже обговорюють, яке Ізабеллі мереживо одягнути.

— Біжи, щасливчику.