Читати книгу - "Священна книга гоповідань"

Так Івани тупо простояли три дні, цокаючи копитами і ботаючи рилами, лузаючи посланим богами насінням. Під час однієї зі щоденних медитацій на синій колір І-два стояв і думав, що люди поділені на дві категорії. Одні – мислителі, величні нематеріальні пасіонарії, а інші – приземлені, збиті, меркантильні й успішні маркетологи.

Але він думав не такими словами. Він думав іншими, так: «У когось – Мазда, а у когось – Ахурамазда». Що таке Ахурамазда, і з яким насінням його лузати, І-два не знав, але це слово у нього чомусь було антиподом японського автомобіля.

На третій день стояння, а саме двадцять дев’ятого листопада, їх почали активно розгруповувати і надавати вказівки.

Одній групі пацанів наказали купити горілки, піти на Євромайдан і пригощати людей до того часу, поки люди там не нап’ються, і їхнє хрюкання не скрутиться у свинячий хвіст. А для фіксації свинячих хвостів у Антимайдану завжди знайдуться десь в бардачку репортери російських каналів.

Іншій групі роздали металеві невеличкі палиці й наказали піти побити вітрини кількох магазинів на Хрещатику. «Вітрини не плутати з “Беркутом”», – нагадували їм керівники.

Ще одній групі сказали піти і прямо провокувати націоналюг і бандерлогів на бійку. За додаткові сто гривень.

Ще інших міліція посадила у два автобуси й повезла в бік Банкової. Так, ніби тітушки – це нові працівники адміністрації Президента.

І-раз, І-два та І-три потрапили в групу, якій наказали піти на Євромайдан і познімати на відео бруд, сміття, потрощені лавки, витоптаний газон, активних крикунів «банду геть» і «смерть ворогам», провокації п’яних студентів, групування бомжів у підземному переході, проституток у вишиванках тощо.

Сімом тітушкам видали відеокамери. Вони весь вечір ходили Євромайданом і знімали різні відео, але нічого провокативного зняти не вдалося.

О 22:00 вони зустрілися з їхнім бригадиром, він дав хлопцям по двісті гривень, як і було домовлено. Також він запропонував їм за сто додаткових гривень на душу побути тут всю ніч і продовжувати час від часу знімати на відео все кримінальне і провокативне, що буде помічене на Євромайдані.

І-три довго знімав Руслану, бо любив її хіт, з яким вона виграла Євробачення. Мало того, він пам’ятав, як вона ще у дев’яностих босою виграла пісенний конкурс «Слов’янський базар». А виграти базар – це честь для нормального пацана.

Близько третьої години ночі на площі лишилося дуже мало людей, сцену чомусь зібрали, Руслана десь звалила, хлопці підійшли до єдиного намету, в якому розливали чай. Набрали у волонтерки бутербродів і відійшли до сходів за Стелою помовчати одним мозком на трьох про гуманізм.

Івани в глибині душі були гуманістами. Вони вважали, що коли людину б’ють і вона не відбивається, то ця людина прихильна до того, хто її б’є, ця людина погоджується з тим, щоб її побили. Тому вони не цуралися бити нікого. Івани, в їхньому розумінні, були справжніми гуманістами.

не сьорбай

На Майдані панувала глибока ніч – це час, коли помічаєш речі, на які б ніколи не звернув увагу вдень. Ось біля намету ворушить губами в самотній молитві чоловік з великим золотим хрестом, що висить на грудях. Ось під сходами цілуються студент зі студенткою, і їхні губи ворушаться так, як і губи церковника – ніби в молитві.

З ліхтарів вулицею пирскало світло. Світло – це те, що роз’єднує сліпих і зрячих. Адже якби його не було, то усі були б незрячими. Можна сказати, що Бог створив усіх людей однаковими, а світло їх роз’єднало.

Гопники Івани собі мирно тусувалися посеред натовпу в кількасот людей. Вони були дуже голодні, Майдан їх у сенсі їжі рятував. Хлопці саме зібралися пити чай та їсти бутерброди, які їм приніс І-три.

Але тут почалася катастрофа. Та катастрофа, про яку напишуть усі світові ЗМІ, про яку будуть говорити на кожній кухні, в кожному скверику, яка спонукає до смертей, сліз, криків, болю, війни. І до розуміння, що любов навіть у найдобріших серцях і головах може поступитися ненависті.

І навпаки – що ненависть може виснажити тебе настільки, що любов сама тебе заповнить.

чай – під шкіру, кийок – на шкіру

Івани сьорбнули перший раз – і з-за рогу, з боку Інститутської, вибіг беркутівець. А за ним – ще кілька десятків. У військовій формі, з блискучими чорними касками на головах, з кийками в руках, у бронежилетах і захисних щитках на ліктях та колінах. «Беркут» набігав раптово й швидко – за кілька секунд бойовики наблизилися до натовпу людей – студентів, дівчат, журналістів, активістів, які чергували тут за Україну, за волю. Ну, а як тут обійтися без пафосу?

Івани сьорбнули другий раз, і у них збільшилися очі. Вираз обличчя змінився, вони завмерли на якусь мить для того, аби зрозуміти, що відбувається. І-два навіть забув ковтнути чай. Вони побачили, що «Беркут» врізався в натовп і почав бити людей.

Івани сьорбнули втретє і зрозуміли, що треба дерти кігті.

Так – вони гопники – господарі вулиці, монархи підземних переходів, триє царі забігайлівок і спальних районів. Але зараз вони зрозуміли своєю однією на трьох дупою: краще просто – звалювати!

Вони знають: якщо ти не можеш протиставити свою силу – вали.

Якщо ти герой війни, але не можеш в цю мить здолати іншого героя війни – вали.

Що вони, по суті, робили серед площі на Майдані? Вони просто прийшли попоїсти. І зовсім не хотіли постраждати лише за те, що у них є відчуття голоду.

Якби вони були євромайданівцями – це інша справа. Ті стоять тут за якісь ідеї, хоч і незрозумілі Іванам. Очевидно, що багато мітингувальників готові бути вбитими на місці, але вони обов’язково заберуть з собою на той світ ідею.

Голодуху до баби з косою не забереш, рішив І-два і побіг ще дужче.

Чай, зроблений з душею, пахучий до знесилення, Івани викинули. Бо треба було вибирати або спрагу і здоров’я, або чай і побої.

пекло № 0

До втечі вони стояли за якихось десять метрів від епіцентру сутички. І поки вони відбігли разом з кількома десятками інших людей метрів за тридцять від Стели, до дороги на Майдані, то за їхніми спинами відбувалося таке:

Бойовики «Беркута» накинулися на натовп. Людей навколо Стели було кілька сотень. Беркутівців – чоловік сорок. Били страшно. По чому бачили, без розбору – мужчина ти чи дитина,