Читати книгу - "Ярославна"

все отак зозулі: ку-ку!» А раптом воно так було і в русичів часів Київської Русі, і вони співали своїм діткам: ой люлі, дитинко, люлі…(обратно) 19

Рундук мас кілька призначень: ґанок; легкий відкритий або закритий прилавок для роздрібної торгівлі; невелика споруда для ремонту, лагодження чого-небудь (переважно взуття), великий ящик для зберігання чого-небудь і, зрештою, продовгуватий ящик для сидіння чи лежання.

(обратно) 20

Маркетинг – одна з систем управління, що орієнтується на врахування вимог ринку та активний вплив на попит з метою розширення збуту товарів.

(обратно) 21

Див. додаток до третьої частини «Юність тоді не піде од нас, а старість нас не настигне…»

(обратно) 22

Вожа – річка в рязанській області Росії, права притока Оки. В заплаві Вожі та її притоки Мечі і було розгромлене монголо-татарське військо.

(обратно) 23

«Слово о житии великого князя Дмитрия Ивановича» здогадно написане невдовзі по кончині Донського Єпіфанієм Премудрим.

(обратно) 24

Дмитрій Донський був зарахований до лику місцевих московських святих, його ще в XV ст. почали зображувати на іконах.

У 1988 році в дні святкування тисячоліття хрещення Русі відбулася загальноцерковна канонізація святого благовірного князя Дмитрія Донського.

(обратно) 25

Воскресенський літопис – є загальноруським літописним зводом XVI ст. Складений в інтересах великих князів Московських. Названий по списку, що належав Воскресенському монастиреві Нового Єрусалима.

(обратно) 26

У деяких джерелах вживається інша форма назви – Сюорлій.

(обратно) 27

Загальна назва кількох видів комах, із тіла самиць яких видобувають червону фарбу, кармін, червець.

(обратно) 28

Уди (Дінець) – права притока Сіверського Дінця, який, у свою чергу – права притока (найбільша) Дону. Дінець означає малий Дон.

(обратно) 29

Тут мається на увазі знаменитий і дещо загадковий, але ж разом з тим і поетичний рядок «Слова»: «О Русская земля! Уже ты за шеломянем еси», що довгий час був одним з темних місць поеми. Досі серед дослідників не припиняються дискусії навколо значення таємничої «Шеломянь» в поемі, тієї Шелом’янь, за якою знаходиться – чи за поемою, залишилася – Руська земля. Більшість сходиться, що це похідна форма від слова шолом, себто гора, горб, схожий на шелом (шолом). «Словарь-справочник» «Слова»(1984) дає визначення, що «шеломь» – це горб, гора, ланцюг горбів… В самій же поемі під висловом «за шеломянь» мається на увазі Кремінна гора, відома ще як Ізюмський горб. Це за кілька кілометрів від теперішнього м. Ізюм біля Дінця Сіверського. Південніше того кургану (могили, горба, що звався тоді шеломянь) руське військо переправилось на лівий берег, вже берег половецьких степів і, отже, Руська земля залишилася позаду, за горою, за шелом’янем… Варт зазначити, що в Україні зафіксовано кілька подібних топонімів: с. Шеломниця (нині с. Стара Котельня Андрусівського району, Житомирщина), с. Шоломки Овруцького району Житомирщини, що згадується в джерелах під 1622 р.: Шеломинське поле на Львівщині, згадується під 1386 роком. В українських перекладах та переспівах «Слова» «Шелом’янь» перекладається як гора, горб, земля, в російських – холм.

(обратно) 30

Списа приломити – помірятися силою, взяти участь у бою.

(обратно) 31

Оскіл – ліва притока Сіверського Дінця (басейн Дону). Назва перекладається, як «біля скелі». Себто «річка, що має скелясті береги» або «витікає із скель». Своїм верхів’ям Оскіл протікає по кам’янистій місцевості. Назва походить не від українського сала, як твердить народна етимологія, а від тюрк. Сала – «другорядна річка, рукав, притока ріки». Сальниця й була притокою Сіверського Дінця.

(обратно) 32

Ковуї – напівкочове тюркське плем’я, частина чорних клобуків, можливо, відособлена орда половців, що була під владою руських князів і займала басейн Росі й Тясмину – зі згоди, звичайно, руських князів.

(обратно) 33

Ми мало знаємо про взаємовідносини половців з іншими народами. Більшість дослідників вважає, що половці були з явними ознаками монголоїдності: кароокі, чорноволосі, із жовтуватим кольором шкіри, випнутими вилицями і звуженим розрізом очей. І це так. Для переважної більшості куманів. Але праві й інші, які стверджують: частина половців була схожа на європейців – світле волосся, сірі очі. А все тому, що половці постійно розширювали свою територію, рухаючись на схід, де захоплювали нові землі, а відтак брали там і рабів. І серед них жінок.

(обратно) 34

Тут слово «поганий» вжито в значенні – той, який не сповідує християнської віри, не додержується християнських заповітів у своєму житті; нехристиянин, себто язичник.

(обратно) 35

У «Слові» «плачі» згадуються не менше п’яти разів (підрахунок Д. Лихачова): плач Ярославни, плач жінок руських воїнів, які полягли в поході Ігоря, плач матері Ростислава. Плач автор «Слова» має на увазі й тоді, коли говорить про стогони Києва і Чернігова, і всієї Руської землі після невдалого походу Ігоря. Двічі наводить автор і самі плачі: плач Ярославни і плач руських жінок. А скільки разів він, відволікаючись від розповіді, вдається до ліричних вигуків, що характерні для плачів.

(обратно) 36

Заборолами ще називалася рухома частина шолома, що опускалася на обличчя для захисту від ударів. А також щити з дерева, що їх встановлювали на мурах фортеці для захисту її оборонців від стріл ворога.

(обратно) 37

Поет Олжас Сулейменов нарахував у «Слові» більше 40 таких явних тюркських термінів. Тут особисті імена, назви племен, рік, міст, титули, побутові поняття. Це і каган (до речі, Олег «Гориславич», злий геній молодої Русі, теж колись називався каганом), віз (телега), шабля, чага (рабиня), хоругва, кощій (від тюркського «кощ» – кочовище), болван тощо. Особливо тюркизмами насичені козацькі говірки. Це й ура, гайда, орда, бунчук, осавул, улан, отаман, курінь, колимага, капище, килим, алебарда, облава, молот, рать, сагайдак, сон, полк, охота, булат… «Козак» по-тюркськи означає «гусь білий», себто лебідь. Тюркське «еблек» означає одруження, від «ебле» – женись (букв. обзавестися домівкою). Такий спадок, що дістався нам від поганих язичників. До речі, «поганий» і «язичник» походять від тюркських «поган» – пастух і йазик – степовик.

(обратно) 38

Берда – річка в Запорізькій області та на її межі з Донецькою. Довжина 130 км. Бере початок на Приазовській височині, впадає в Азовське море, утворюючи Бердянський лиман. Берека – річка в Харківській області, права притока Сіверського Дінця. Довжина 102 км.

(обратно) 39

В Донецькій області є гірська країна в мініатюрі. Так геологи називають унікальний заповідник «Кам’яні Могили» – відділення Українського степового заповідника. Близько 2 мільярдів років тому невгамовний вулкан намагався вирватися з обіймів землі. Йому вдалося підняти земну кору. Так утворилися унікальні виходи рожевого