Читати книгу - "Споріднені душі: Розірваний зв'язок, Яра Крихта"

Але зараз вона була вдячна за допомогу, хоч і мовчала, насупившись. 

– Гаразд, можеш не дякувати, – всміхнувся. – Я піду.

Розвернувся, готовий залишити її, і навіть не уявляв, як заспокоїти голову після такого вечора, аж раптом Мія запитала:

– Чому це ти раптом хвилювався, що світло більше не світиться в моєму домі? 

Може, тому що йому було шкода бачити, як її висміяли на аукціоні? Чи тому, що сестра посіяла в душу думку, що його вчинок на її першому концерті все-таки надто жорстокий і таке жінки не пробачають? Ключове слово «жінки». Бо як би сильно він не торжествував, захистивши честь матері, але все-таки він скривдив… жінку. Чи тому, що наслідки його боротьби за справедливість мали жахливу розв'язку для неї, гіршу, ніж він міг уявити? Чи тому, що він не знав, що робити з клятим браслетом, і не розумів, чому не бачить браслет на її руці? 

Чи все разом, підсилене болем в тілі, який вже ставав дискомфортним і втомлював? 

Мія чекала відповіді, але чоловік мовчав, дивлячись їй у вічі. 

Сірі. 

У неї темно-сірі очі, нарешті роздивився. 

– Ти що, відчуваєш себе винуватим? – коли її голос звучав так суворо, то Айдас дійсно губився. 

– Не знаю, ще не розібрався. 

– Щось таке складне, що треба розбиратися? – вона засміялася, трохи насмішливо, явно не розуміючи, що мало керувати таким вчинком – лізти в її дім. 

– Мабуть. Гаразд, я піду. Не сходь з розуму, будь ласка. 

– Добре? – вона примружилася, скривившись. – З моєю головою все добре, не хвилюйся, – фиркнула. 

Чоловік кивнув на прощання і пішов геть, відчинивши двері на кухні, які вели на задній двір. За домом на території маєтку його зустріло кладовище роду Розальє.