Читати книгу - "Сіра кішечка Темного володаря, Аманді Хоуп"

Повернувшись до свого будиночка, вона залізла на ліжко й, згорнувшись клубочком на подушці, миттєво заснула.
Про те, що вона все ще кішка, Віка благополучно забула.

Та їй пощастило: серед ночі дівчина знову набрала людської подоби, тож уранці ніхто й подумати не міг, що з новоявленою дружиною Темного щось негаразд.

Першою, хто побачив Вікторію зранку, була її служниця. Бідолашна не знаходила собі місця всю ніч через те, що не виконала наказ старшої пані. Вона мала додати зілля до чаю принцеси, та коли в будинку з’явився Володар, так перелякалася, що про все на світі забула.
«Тільки б принцеса за ніч нічого не накоїла!» — тривожно думала Сесія.

Їй суворо наказали щодня підливати зілля в питво, інакше її чекало страшне покарання.

Забігши вранці до господарської спальні, служниця завмерла.
Її пані спала, майже лежачи зверху на Темному, закинувши на нього руку й ногу.

Це видовище так її вразило, що варто було ельфові лише поворухнутися — як Сесію, здавалося, вітром здуло.

У найстрашніших снах вона не могла уявити такої ганьби.
«Безсоромниця!» — бурмотіла служниця, прикриваючи розпашілі щоки.

Їй не вкладалося в голові, як скромна принцеса за одну ніч могла перетворитися на таку розпусницю.
Так поводяться лише жінки з будинків ганьби!
Подружжю ж, згідно зі звичаями, годиться спати в різних ліжках, а ще краще — в окремих покоях!

Зовсім розгублена, Сесія поспішила залишити спальню.

На кухні, готуючи чай для принцеси, вона додала в нього чарівний настій. Тепер їй стало значно спокійніше — совість більше не дошкуляла.

А тим часом генерал, прокинувшись, із подивом виявив, що перебуває не лише у спальні з юною дружиною, а й у її щирих обіймах.

Для бувалого вояки це було щось нове. Спершу він навіть не збагнув, хто це поруч із ним.
Торкнувся тоненької, витонченої ручки, довго дивився на закинуту на нього ніжку.

А найкумедніше — його лоскотало мірне дихання дівчини, яка у сні вперлася носиком йому в груди.