Читати книгу - "Полонений король обов'язково поверне своє, Камі Мир"

Я не відповів. Тепер залишалося тільки перевірити, чи не обдурив мене цей хитрий лис.

— Де Адріан?

— Ув'язнено в кабінеті з купою термінових папірців.

Такий розвиток подій був несподіваним… Щоб Арлінг і не знешкодив головну загрозу? Так, його початковою метою було не вчинення перевороту, а укладання угоди, але...

— Попри відсутність правителя, справи королівства не повинні залишатися нерухомими, — пояснив чоловік. — Та й не можна залишати світ без такого тямущого та корисного працівника.

— А коли вбивав його сім'ю, що цілком складалася з вірних та талановитих людей, ти про це не думав.

— Усі ми робимо помилку. Головне — навчитися їх визнавати та виправляти, — він знизав плечима, як ні в чому не бувало.

— Тому через два роки ти вбив сім'ю Астенії?

— Вона жінка.

— Доволі здібна та наполеглива.

— Та годі добі, Гренделе. Невже ти віриш, що жінки можуть бути сильними та розумними? У найкращому разі — вони прикраса для чоловіка, симпатичний трофей та спосіб впливу на супротивника. Абсурдно чекати від них більшого.

— Саме через таке мислення трохи менш як рік тому нас з тобою залишили в дурнях.

— Але ж ми змогли все повернути, — підступно посміхнувся старий, але я його ентузіазму не поділяв.

— Не все…

— Та гаразд тобі, повернеш ти собі й дружину. А якщо ні, то завжди можеш знайти нову. Головне, щоб дитина вижила, а решта — дрібниці.

— Стули пельку.

— Тобто, її можливі спільники тебе більше не цікавлять?

Він сказав у множині? Тобто, він не один?

— Хто це? — спитав сухим голосом.

— У мене є два припущення. Найімовірніший — їй допомогла гільдія «Шепіт вітру».

— Вона не мала з собою грошей.

— З якого дива власнику потрібні гроші, щоб скористатися своїм дітищем?

— Що?

— Та ну? Ти справді не знав, що твоя ненаглядна — засновник найбільшої гільдії?

Що за брехню він несе? Беладонна – глава «Шепоту вітру»? Це не може бути правдою. Вона просто не змогла б поєднувати, а тим паче залишитися непоміченою.

— Чому ти так певен?

— Тому, що заплатив гідну ціну правильним людям?

— І чому ж ти сказав мені про це тільки зараз?

— А чому ти сам не здогадався? — відрізав він, вдаючи, що щиро здивований.

Я насупився.

— Тоді чому ти лише гадаєш про можливість їхньої допомоги, а не знаєш напевно?

— Для того, щоб дійшла інформація, теж потрібен час.

— Якщо вона справді глава «Шепоту вітру», значить, у неї є не просто захист. Вона має цілу армію тіней.

Арлінг кивнув.

— Саме так. І коли ти заговорив про армію, мені варто попередити тебе про друге припущення.

Я стиснув кулаки.

— Я слухаю.

— Можливо, твоя дружина отримала підтримку від Ферундії.

Мої очі звузилися.

— Північ?

— Саме так, — з усмішкою підтвердив старий. — Аристократи Ферундії відомі тим, що люблять підбирати загублених королев. Особливо тих, хто може принести їм зиск.

— Але вона не мала часу укладати договір.

— Хто сказав, що цей договір не було укладено заздалегідь?

Мене охопило погане передчуття. Якщо я міг готувати напад, чому вона не могла це передбачити та підготувати шляхи втечі?

— Ти хочеш сказати, що Белладонна заздалегідь підготувала шлях до відступу?

— Ну, звичайно! — засміявся Арлінг. — Вона ж не дурепа. На відміну від тебе, вона не вірить у вічність та всеосяжність кохання.

Я різко ступив уперед, схопивши його за комір.

— Я б на твоєму місці не говорив більше жодного слова.

Але старий лише посміхнувся, ніби насолоджуючись моєю люттю.

— Ну, ну, Гренделе. Я пропоную тобі не просто помсту. Я пропоную повернути контроль. Повернути своє.

Я поволі відпустив його, відступаючи на крок.

— Ми негайно виїжджаємо.

— Оце вже схоже на справжнього короля, — кивнув Арлінг, оправляючи одяг. — Маю визнати, я вже почав турбуватися за тебе.

Я проігнорував його.

Тепер усе змінилося. І якщо Белладонна справді весь цей час вела подвійну гру, їй доведеться за це відповісти.