Читати книгу - "Стів Джобс"

Крім цього, була й ще одна особиста причина. Apple стала інвестором Adobe у 1985 році, разом дві компанії здійснили революцію у комп’ютерній верстці.

— Завдяки мені Adobe взагалі з’явилася на бізнес-мапі, — заявляв Джобс.

У 1999 році, після свого повернення до Apple, він попросив Adobe адаптувати популярну програму для роботи з відео, а також Photoshop до iMac та його нової операційної системи, але Adobe відмовилася. Компанія була зосереджена на виготовленні програм для Windows. Невдовзі після того засновник компанії Джон Ворнок пішов у відставку.

— Разом із відходом Ворнока пропала душа Adobe, — казав Джобс.

— Він був винахідником, і я з ним знаходив спільну мову. З того часу ми кілька разів судилися, і компанія перетворилася на казна-що.

Коли апологети Adobe та різноманітні прихильники Flash у блоґосфері атакували Джобса за надмірний контроль, він вирішив написати й опублікувати відкритого листа. Білл Кемпбел, його друг та один із директорів, завітав до Джобса додому, щоб обговорити це.

— Це часом не виглядає, наче я безпідставно чіпляюся до Adobe? — спитав Стів Джобс.

— Та ні, це лише факти. Так і лиши, — сказав Кемпбел.

Більшість викладеного в листі стосувалося технічних огріхів Flash. Але, всупереч порадам Кемпбела, Джобс не зміг утриматися від спокуси випустити пару, згадавши наприкінці того листа також проблемну історію стосунків двох компаній. «Серед серйозних виробників програмного забезпечення, які пишуть програми, сумісні з нашими операційними системам, Adobe, наприклад, виявився останнім, хто пристосував своє ПЗ до Mac OS X», — із прикрістю зазначав він у тому листі.

У підсумку, Apple зняла деякі обмеження на міжплатформні компілятори в кінці року, і Adobe змогла випустити пакет застосовних програм Flash, які використовували ключові властивості iOS. То була запекла війна, але в ній у Джобса були кращі аргументи. Врешті-решт це примусило Adobe та інших розробників компіляторів добитися кращого використання інтерфейсу iPhone та iPad та їхніх спеціальних властивостей.

Складніше Джобсу було викручуватися через контроверсійне бажання Apple жорстко контролювати програми, що могли бути звантажені на iPhone та iPad. Захист від програм, що містили віруси чи порушували приватність користувача, мав сенс; обмеження використання програм, що дозволяли робити покупки на інших сайтах, а не робити це через iTunes Store, принаймні було раціональним із бізнесового погляду. Але Джобс і його команда пішли далі — вони вирішили заборонити будь-які програми, що могли знеславлювати чи ображати людей, мали провокаційний політичний зміст чи були визначені цензурою Apple як порнографічні.

Проблема виконання ролі няньки стала явною, коли Apple не пропустила один мультик авторства відомого карикатуриста Марка Фіора. Оскільки мультфільм той критикував адміністрацію Буша за причетність до катувань, в Apple потрактували, що це порушило б їхнє правило щодо образи та знеславлення. Таке рішення набуло публічності і стало предметом глузувань, коли Фіор отримав у 2010 році Пулітцерівську премію за ті свої карикатури. Apple змушена була дати задній хід, і Джобс публічно вибачився.

— Помилилися. Винні, — сказав він. — Ми стараємося робити все найкраще, вчимося так швидко, як лишень можемо. Нам здавалося, що подібне правило мало сенс.

То було більше, аніж просто помилка. Це підняло хвилю обурення тим, що Apple контролює (принаймні, якщо говорити про iPad чи iPhone), які програми люди можуть використовувати, що вони можуть бачити чи читати. Джобс ризикував стати отим Великим братом з твору Оруелла, якого він із таким захопленням знищував у рекламі Macintosh «1984». Стів поставився до цього серйозно. Одного дня він подзвонив Тому Фрідману з New York Times з проханням, щоби той допоміг знайти золоту середину в подібних питаннях і щоби та їхня політика не виглядала цензурою. Він попросив Фрідмана очолити групу радників, які мали створити ряд настанов, однак роботодавці Фрідмана заявили, що це буде конфліктом інтересів, тож така рада не була сформована.

Заборона порнографії також приносила проблеми. «Ми переконані, що маємо моральну відповідальність не дати порно попасти на iPhone, — заявив Джобс в електронному листі одному з клієнтів.

— Ті, хто потребує порно, може купити Android».

Це спричинило епістолярну полеміку з Раяном Тейтом, редактором Valleywag, сайту технічних пліток. Якось увечері, потягуючи через соломинку коктейль, Тейт надіслав електронного листа Джобсу, описуючи жорсткий контроль Apple, через який усе, що потрапляло на мобільні пристрої, мало проходити перевірку. «Якби Ділану зараз було двадцять, що би він думав про вашу компанію? — питав Тейт. — Чи подумав би він, що iPad має хоча б найменший стосунок до якоїсь там революції? Революція — це про свободу».

На подив Тейта, за декілька годин Джобс відповів. «Так, — писав він, — свобода від програм, що крадуть вашу особисту інформацію. Свобода від програм, що просто марнують ресурси вашого пристрою. Свобода від порно. Саме так, свобода. Часи міняються, і деякі PC-традиціоналісти відчувають, що їхній світ поступово зникає. Так і є».

У своєму наступному листі Тейт поділився деякими думками щодо Flash і низки інших тем, а потім повернувся до питання цензури: «А ще, знаєте що? Я не хочу «свободи від порно»! Із ним усе гаразд! І, думаю, моя дружина зі мною погодиться».

«Можливо, вас непокоїтиме порно більше, коли ви матимете дітей, — відповів Джобс. — І це не про свободу, це про намагання Apple робити правильні речі для своїх користувачів. До речі, а що такого видатного зробили ви? Ви щось робите чи лише критикуєте роботу інших і знеохочуєте їх і далі щось робити?»

Тейт був вражений.

«Рідко коли президент компанії буде сам на сам спілкуватися з одним зі своїх клієнтів в такому дусі, — написав він. — Джобс заслуговує на повагу, принаймні, за те, що зруйнував зразок типового американського директора, і не лише тому, що його компанія виробляє настільки класні прилади: Джобс не тільки збудував, а потім відбудував свою компанію навколо кількох дуже сильних ідей цифрового життя, але він не боїться захищати їх публічно. Рішуче. Прямолінійно. Навіть о другій годині недільного ранку».

Багато читачів того повідомлення погоджувалися із цими словами і надіслали свої компліменти Джобсу електронною поштою. Стів Джобс також цим дуже пишався, він переслав цю переписку з Тейтом і кілька «листів пошани» й мені.

Однак жорстка політика Apple щодо заборони конроверсійних політичних мультиків чи порно й далі турбувала людей. Гумористичний сайт eSarcasm.com започаткував інтернет-кампанію «Так, Стіве, я хочу порно!». «Ми брудні, зациклені на сексі негідники, які потребують доступу до порно 24 години на добу, — писалося на сайті. — А ще нам просто подобається ідея безцензурного, відкритого суспільства, де технодиктатори не вирішують,