Читати книгу - "Хроніки Амбера : у 2 томах. — Т. 1 : П’ятикнижжя Корвіна"

хоч іще й не повністю відновив пам'ять. Отримавши від наляканого Ґрінвудського лікаря адресу Флори, я поїхав до її дому у Вестчестері, та, вдало блефуючи, став її гостем. Рендом тим часом намагався порятувати Бранда — не надто успішно. Він начебто умертвив змієподібного охоронця вежі, але був змушений тікати від внутрішньої сторожі, осідлавши один із на диво рухливих каменів. Охорона — банда не зовсім людей — жвавенько переслідувала його крізь Тіні, а це навичка, яка за нормальних обставин доступна лише амберитам. Рендом потрапив до Тіні Земля, де я водив Флору кружними шляхами, аби відшукати стежину до власного осяяння та до обставин свого життя. Рендом перетнув континент після того, як я гарантував йому захист. Він прибув, переконаний, що його переслідувачі — мої посіпаки. Коли я допоміг йому їх убити, він нічого не сказав, бо вирішив, що це — мій обманний трюк у боротьбі за трон. Однак його виявилося легко вмовити доправити мене через Тіні в Амбер.

Ця авантюра була доволі успішною в деяких аспектах і водночас вельми провальною в інших. Коли я зрештою дізнався дещо про те, що стосувалося моєї особистості, Рендом та наша сестра Дейдра, котра приєдналася до нас по дорозі, відвели мене до віддзеркалення Амбера під водою — міста Ребми. Там я пройшов Лабіринтом — і спогади посипались на мене лавиною. А крім того, вдалося довести, що я справжній Корвін, а не просто одна із його тіней. Я вирушив до Амбера, використавши силу Лабіринту, яка дозволяла миттєво повертатися додому. Після короткої безрезультатної дуелі з Еріком втік через Козирі під крило мого любого брата і можливого вбивці Блейза.

Я приєднався до Блейза, коли він пішов боєм на Амбер. Невдала була затія, та й завершилася вона нашою поразкою. Блейз під час останньої сутички зник, ще й за таких обставин, які чітко вказували на його смерть, однак чим більше я дізнався і чим більше міркував, тим менше йняв цьому віри. Я став бранцем Еріка і проти власної волі взяв участь в його коронації, після чого він наказав осліпити мене та замкнути. Кілька років, які я провів у темниці, відновили мої очі, але водночас сильно розхитали мою свідомість. І лишень випадкова зустріч з колишнім батьковим радником Дворкіним, розум якого був ще в гіршому стані, ніж мій, посприяла втечі.

Після цього я кинувся відновлювати сили і вирішив, що коли наступного разу піду проти Еріка, то поводитимуся розсудливіше. Я помандрував крізь Тіні, до давніх земель, де колись панував, — до Авалону. Мав намір дістати там одну субстанцію, про яку серед усіх амберитів знав тільки я. Унікальна хімічна сполука, що могла вибухати в Амбері. Дорогою я проїхав крізь землі Лоррейна; місцини, де панував мій колишній генерал у вигнанні Ґанелон — або хтось дуже схожий на нього. Я затримався там через пораненого лицаря, дівчину та небезпеку, яка була наче дві краплі схожа на ту, що чигала в околицях Амбера. Чорне коло, межі якого постійно розширювалися, було якимось чином пов'язане з Чорною дорогою, якою приходили наші вороги. Частково відповідальність за це лежала й на моїх плечах — так подіяло прокляття, яке я вигукнув, коли мене осліплювали. Битву я виграв, дівчину — втратив, а тоді з Ґанелоном помандрував до Авалону.

Діставшись Авалону, ми швидко дізналися, що він перебуває під захистом мого брата Бенедикта, який боровся з власними проблемами — найпевніше, обставини були спорідненими із небезпеками чорного кола та Чорної дороги. В останній битві Бенедикт утратив правицю, однак усе одно переміг пекельних дів. Він застеріг, аби мої наміри щодо Еріка та Амбера були чистими, а тоді запросив нас насолодитися гостинністю його замку. А сам він ще мав провести кілька днів на полі бою. Саме в Авалоні я зустрівся з Дарою.

Дара розповіла, що вона — праправнучка Бенедикта, а її існування мій брат приховував від Амбера. Вона витягнула з мене все, що змогла, про Амбер, Лабіринт, Козирі та нашу здатність пересуватися між Тінями. А ще вона виявилася неймовірно вправною фехтувальницею. Ми вкинулися у нетривалу розпусту після мого повернення з пекельної мандрівки до місця, де я набрав удосталь необгранкованих алмазів, щоби заплатити за речовину, яка знадобилася би мені під час нападу на Амбер. Наступного дня ми з Ґанелоном повантажили необхідні хімікати і поїхали до Тіні Земля. Колись, за часів вигнання, я жив там, а тепер мав купити необхідну автоматичну зброю та амуніцію.

Поки ми їхали, у нас виникли певні труднощі з Чорною дорогою, яка, здавалося, розширила свій вплив серед світів Тіні. Ми могли дати раду труднощам, що виникали через неї, але я ледь не загинув на дуелі з Бенедиктом, який помчав за нами крізь світи в пекельній гонитві. Надто злий, щоби дослухатися до доказів, він тіснив мене до підліску. Брат мій, хоч йому і доводилося послуговуватися лівою рукою, усе одно був кращим фехтувальником, ніж я. Мені вдалося здолати його, лише використавши деякі трюки Чорної дороги, про які він не знав. Я був певен, що він жадав моєї крові через інтрижку з Дарою. Але ж ні. Перекинувшись зі мною під час бою кількома словами, він уперто стверджував, що не знає такої людини. Натомість виявилося, що він помчав за нами, бо був певен, що я вбив його слуг. Що ж, Ґанелон справді знайшов кілька свіжих трупів у лісі поблизу Бенедиктового палацу, але ми вирішили про них не згадувати — ми гадки не мали, хто вони такі, та й не хотіли ускладнювати наші гостини.

Полишивши Бенедикта на турботу Джерарда, якого я викликав через Козир з Амбера, ми з Ґанелоном попрямували до Тіні Земля, озброїлися, рекрутували в Тінях бойовий загін і рушили атакувати Амбер. Але ще до нашого прибуття з'ясувалося, що Амбер вже атакували істоти, які прийшли з Чорної дороги. Моя нова зброя швидко переважила сили на бік Амбера; Ерік загинув у тій битві, залишивши мені свої проблеми, свою злу волю та Судний Камінь, пристрій для контролю погоди — зброю, яку він застосовував проти мене, коли ми з Блейзом атакували Амбер.

Тієї ж миті об'явилася Дара. Вона промчала повз нас до Амбера, знайшла Лабіринт і навіть пройшла його, чим засвідчила, що вона нам, найімовірніше, таки родичка. Проходячи те важке випробування, вона, попри все, продемонструвала незвичайні фізичні трансформації. Здолавши Лабіринт, дівчина оголосила, що Амбер має бути зруйнований. А тоді розтанула.

Десь за тиждень вбили іншого мого брата — Каїна,