Читати книгу - "Шкільне життя , Тигер "

Ввечері він кілька разів зустрічався з Лізою, і кожного разу вона намагалася з’ясувати більше про те, що з ним відбувається. Але Андрій продовжував тримати все в секреті, підігруючи Юлі та не розкриваючи всі карти.

**Андрій (внутрішній монолог):** *"Юля завжди була майстром розіграшів, але цього разу я теж їй піддамся. Подивимось, що в неї ще на думці."*

Нарешті настав той день, коли Андрій мав відкрити конверт. Він схвильовано дістав записку і прочитав координати, зазначені там. З карткою в руках він швидко зрозумів, що це місце знаходиться неподалік від лісу за містом, де вони часто гуляли з сестрами в дитинстві.

Андрій вирушив на місце, не повідомляючи нікого про свої плани. Коли він дістався координат, то побачив невеликий лісовий майданчик із кількома старими деревами. Там його вже чекала Оксана, але виглядала вона трохи стривожено.

**Оксана (сміючись):** *"Ти серйозно думав, що це просто? Звичайно ж, Юля не зупинилася на цьому!"*

Андрій здивовано оглянувся навколо.

**Андрій:** *"А де вона? Чому її тут немає?"*

Оксана хитро посміхнулася.

**Оксана:** *"Зачекай і дізнаєшся. Вона завжди любила ефектні виходи."*

Раптом з-за дерева щось промайнуло, і Андрій відчув, як хтось раптово стрибнув йому на спину.

**Юля (радісно кричить):** *"Сюрприз!"*

Андрій, ледь втримавши рівновагу, розсміявся, зрозумівши, що це знову її черговий трюк. Юля обняла його, радіючи тому, що її план спрацював.

**Юля:** *"Ну що, братику, ти повірив, що все це серйозно? Насправді це була частина великого плану, організованого нашими батьками. Вони вирішили трохи пожартувати над нами всіма. Ну і я, звісно, не могла залишитися осторонь!"*

Андрій, хоча й був трохи здивований, не міг не посміхнутися.

**Андрій:** *"Зізнаюсь, ви мене гарно підловили. Я вже почав думати, що це справжня небезпека. Але все-таки відчуваю полегшення, що це лише жарт."*

Вони всі троє обнялися, радіючи тому, що цей розіграш завершився на позитивній ноті. Батьки справді вклали в це багато зусиль, щоб подарувати дітям незабутній досвід і трохи змусити їх попереживати, але тепер усе стало на свої місця.

Юля вручила Андрію останню записку, де було написано: *"Скарб знайдений — ваша сім'я завжди поруч, навіть коли здається, що світ руйнується."*

Андрій, Оксана і Юля весело провели залишок дня, насолоджуючись природою і згадуючи дитинство. Вони зрозуміли, що, попри всі труднощі і розіграші, найголовніше — це залишатися разом і підтримувати одне одного в будь-яких ситуаціях.