Читати книгу - "Стів Джобс"

отримала прозріння, що комп’ютер має стати цифровим центром. Тож ми написали всі ці програми — iPhoto, iMovie, iTunes — і прив’язали їх до наших пристроїв, як то iPod, iPhone чи iPad, і воно працювало дивовижно. Але протягом наступних декількох років центр переміститься з комп’ютера в «хмарку». Тож це та сама стратегія цифрового центру, лише центр розташований в іншому місці. Це означає, що користувач завжди матиме доступ до свого контенту й не потребуватиме синхронізації чогось із чимсь.

Важливо, щоби ми зробили цей перехід, через те, що Клейтон Крістенсен називає «дилемою винахідника», за якою люди, що є авторами певних інновацій, зазвичай останніми їх утілюють, а ми однозначно не хочемо пасти задніх. Я збираюся зробити MobileMe безкоштовним, і ми будуємо серверну ферму в Північній Кароліні. Ми забезпечимо користувачів усією необхідною синхронізацією і таким чином можемо втримати їх.

Джобс описував це своє стратегічне бачення на понеділкових ранкових зустрічах, і з часом з цього викристалізувалася нова стратегія.

— Я посилав електронні листи групам людей о другій ночі й постійно влаштовував дискусії, — пригадував він. — Ми думаємо про це так багато не тому, що це робота, а тому, що це — життя.

Хоча деякі члени ради директорів, включаючи Ела Ґора, сумнівалися в тому, що MobileMe варто робити безкоштовним, однак вони підтримували Джобса. Це мало стати їхньою стратегією з приваблювання клієнтів до орбіти Apple на наступне десятиліття.

Новий сервіс був названий iCloud, і Джобс представив його в основній промові під час Конференції для розробників Apple з усього світу в червні 2011 року. Стів усе ще перебував у лікарняній відпустці і протягом декількох днів у травні лежав у лікарні з інфекціями й болем. Деякі близькі друзі просили його не влаштовувати презентації, яка потребувала багато підготовки й тренувань. Але перспектива оголосити наступний тектонічний зсув у цифровій ері, здавалося, додавала йому сил.

Коли Стів вийшов на сцену Конференц-центру Сан-Франциско, на ньому був чорний кашеміровий светр фірми VONROSEN зверху на його звичайному чорному гольфі від Іссі Міяке, а під блакитними джинсами була термобілизна. Але виглядав він ще худорлявішим, ніж будь-коли. Натовп стоячи привітав його довгими оплесками («Це завжди допомагає, і я ціную це», — сказав він), але за декілька хвилин ціна на акцію Apple впала більш ніж на 4 долари, до 340. Він робив героїчне зусилля, але виглядав слабким.

Він передав мікрофон Філу Шиллеру та Скотту Форсталу, щоби вони продемонстрували нові операційні системи для Macintosh і мобільних пристроїв, а тоді повернувся на сцену, щоби представити iCloud самостійно.

— Близько десяти років тому ми отримали одне з наших найважливіших прозрінь, — почав він. — Персональні комп’ютери стануть центром вашого цифрового життя. Ваші відео, ваші світлини, ваша музика. Але за останні роки то все трохи попсувалося. Чому?

Він дещо розповів про те, як складно було синхронізувати весь контент на різних пристроях. Якщо ви завантажили пісню на свій iPad, сфотографували щось на свій iPhone, а відео зберегли на своєму комп’ютері, то зрештою можете почуватися старомодним оператором комутатора, підключаючи і відключаючи USB-кабелі до пристроїв, щоби поділитися контентом.

— Синхронізація цих пристроїв може довести нас до божевілля, — Джобс щиро засміявся. — У нас є рішення. І це наше наступне велике прозріння. Ми понизимо на посаді ПК і Macintosh, і тепер вони будуть просто пристроями, і ми перемістимо цифровий центр на «хмарку».

Джобс добре знав, що це «велике прозріння» було насправді не новим. Він навіть пожартував з приводу попередньої спроби Apple.

— Ви можете подумати: «А чого я маю їм вірити? Вони принесли мені MobileMe».

Люди в залі нервово захихотіли.

— Дозвольте мені сказати, що то була не найкраща година для нас.

Але коли він зробив презентацію iCloud, було очевидно, що цей сервер стане кращим. Пошта, контакти й записи в календарі синхронізувалися відразу. Як і програми, світлини, книжки та документи. Що найважливіше, Джобс та Едді К’ю вклали угоди з музичними компаніями (на відміну від Google та Amazon). У Apple буде вісімнадцять мільйонів пісень на хмаркових серверах. Якщо у вас була якась пісня на одному з ваших пристроїв чи комп’ютерів — незалежно від того, купили ви її законно чи завантажили піратським шляхом, — Apple надавала вам доступ до високоякісної версії цієї пісні на всіх ваших пристроях, не змушуючи вас витрачати зайві час та зусилля, щоби завантажити її до «хмарки».

— Це все просто працює, — сказав Джобс.

Такий простий концепт — що все просто працюватиме безшовно — був, як завжди, конкурентною перевагою Apple. Microsoft уже рекламував Cloud Power більше року, а три роки тому його головний розробник структури програмного забезпечення, легендарний Рей Оззі, оголосив бойовий клич компанії: «Ми хочемо, щоби люди ліцензували свій контент лише раз і використовували будь-який зі своїх… пристроїв, щоб отримати доступ до свого контенту й насолоджуватися ним». Але Оззі пішов з компанії Microsoft наприкінці 2010 року, і «хмарка» компанії так ніколи й не з’явилася в пристроях користувачів. Amazon і Google запропонували свої «хмаркові» сервіси в 2011-му, проте жодна компанія не могла інтегрувати залізяччя, програмне забезпечення й контент різноманітних пристроїв. Apple контролював кожну ланку в ланцюжку й розробляв їх так, щоби вони працювали разом: пристрої, комп’ютери, операційна система, прикладне програмне забезпечення разом із продажем і зберіганням контенту.

Звісно, все це працювало безшовно лише тоді, коли ви використовували пристрій фірми Apple й залишалися в обнесеному стіною саду Apple. І це давало Apple ще одну перевагу: прив’язаність користувача. Щойно ви почали використовувати iCloud, вам буде складно підключити все до приладів Kindle чи Android. Ваша музика та контент не могли синхронізуватися з ними, вони могли би просто навіть не працювати. Це було кульмінацією трьох десятиліть, витрачених на уникання відкритих систем.

— Ми подумали, чи варто розробити музичного клієнта для Android, — сказав мені Джобс за сніданком наступного ранку. — І встановили iTunes на Windows, щоби продавати більше iPod. Але я не бачу переваги в тому, щоби поставити нашу музичну програму на Android, крім того, що це ощасливить користувачів Android. А я не хочу ощасливлювати користувачів Android.

Нове приміщення

Коли Стіву було тринадцять, він знайшов номер телефону Білла Г’юлетта в телефонній книжці, задзвонив йому, щоби попросити запчастину, яка була йому потрібна для виготовлення частотоміра, й отримав роботу на літо в Hewlett-Packard. Того ж року HP купила ділянку землі в Купертіно, щоби розширити свій відділ з випуску калькуляторів. Возняк пішов працювати туди, і саме там розробив Apple І та Apple II в години, які