Читати книгу - "Збираючи пазл минулого, Йоанна Овсієнко"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Прийнято вважати, що не варто змішувати особисті стосунки з роботою. Начебто це завжди додає напруження та завершується неминучими конфліктами для пари.
Проте я вперто відмовляюсь вірити загальноприйнятим міфам і збираюсь на власному прикладі довести їхню хибність. Саме тому, коли Денис пропонує мені як моделі стати обличчя нових парфумів, випущених його компанією, позитивна відповідь одразу ж зривається з вуст.
— Упевнена, що справді готова до цього? — перепитує він, коли ми снідаємо приготованими мною млинцями з сиром і родзинками на його просторій кухні, у якій дуже світло завдяки великим вікнам.
Останнім часом я часто залишаюсь у нього ночувати. Зближення настало настільки органічно та природньо, що навіть точний момент визначити було важко. Та, мабуть, у стосунках так і має бути.
— А що тут такого страшного? — знизую плечима. — Хіба, у роботі ти виявишся справжнім тираном…
Це мав бути абсолютно невинний жарт, проте те, як напружується все тіло Дениса, яскраво демонструє, що мені вдалося досягти геть не того ефекту, якого прагнула. Він різко відставляє набік пляшечку з кленовим сиропом, яким саме збирався полити млинці, і дивиться на мене так, наче щойно я жахливо образила його.
— То от якої ти про мене думки, — видає крижаним тоном, від якого аж мурашки біжать по шкірі.
Легка та розслаблена атмосфера, що до цього панувала на кухні, миттєво зникає, а на заміну їй приходить напружена пригніченість. У такому розвитку подій звинувачувати можна тільки мене, яка бовкнула дещо настільки доречне, що по-справжньому заділо Дениса.
— Вибач, я зовсім не те мала на увазі, — починаю виправдовуватися. — Просто ляпнула дурницю, навіть не подумавши. Мені дуже прикро.
Пильно вглядаюсь в обличчя чоловіка перед собою, з нетерпінням очікуючи на його реакцію. Спершу здається, що він от-от вибухне і дрібне непорозуміння переросте в драматичний скандал, проте, на щастя, цього так і не стається. Помалу Денис опановує себе, гнівне напруження полишає його.
— Нічого, дорогенька, з кожним може статися. Головне, щоб більше подібного не повторювалося.
— Саме так усе й буде, — обіцяю, усім серцем бажаючи догодити йому.
Цей чоловік за доволі недовгий час нашого знайомства уже стільки всього встиг для мене зробити, що не хочеться робити йому більше. Він заслуговує на ідеальну партнерку.
Наша співпраця розпочинається того ж дня — одразу по сніданку ми їдемо до його офісу, де підписуємо вже заздалегідь підготований юристами контракт. З глибокою вірою в Дениса, я навіть не читаю умови договору, та скоро це змушує мене шкодувати.
Проблеми виникають уже під час першої фотосесії, коли переді мною постають референси зйомки та остаточне бачення образу, який бажає побачити маркетинговий відділ. Виявляється, що з мене планують зробити надмірно сексуалізовану доміну в латексній коротенькій сукні з глибоким декольте, панчохах у сіточку та туфлях на шпильці.
— За жодних обставин я не вдягну нічого подібного, — категорично заявляю, ледве стримуючи себе, щоб не зірватися на крик від обурення.
Поза всякими сумнівами, фотограф аж ніяк не очікував такої реакції, тому виглядає розгублено. У певну мить мені навіть здається, що зараз за моєю вимогою все зміниться, проте надії виявляються даремними.
— Усі питання до замовника, — розводить руками фотограф, — це їхня концепція, не моя.
Звісно ж, у такій ситуації у мене немає іншого вибору, крім як звернутися до Дениса напряму, очікуючи, що він швидко вирішить це непорозуміння. І знову всі мої сподівання жорстоко розбиваються під безжалісним тиском реальності.
— Алісо, цей образ був обраний цілою командою професіоналів як найбільш доречний для продажу даного продукту. Так, це вельми епатажно та провокаційно, проте саме так і привертається увагу авдиторії, — роз’яснює Денис таким тоном, наче перед ним стоїть маленька та дурненька дитинка, а тоді остаточно добиває наступними словами: — Урешті-решт, ти сама підписала контракт, де погодилася на будь-які зйомки, включно з фотосесіями у стилі ню.
Заперечити це було марним, тож доводиться змиритися з неприємним образом, абстрагуватися та виконувати свою роботу.
Звісно, від Дениса я аж ніяк не очікувала такої підстави. Боляче усвідомлювати, що він здатний вчинити зі мною таким чином, але, насправді, саме так і мало бути. Ми не є настільки близькими, щоб ставити мої бажання вище інтересів його компанії.
Чим більше я розмірковую над ситуацією, тим більше розумію, що роздула з мухи слона та повела себе як справжня капризна діва. Урешті-решт, це просто костюм, так що в мене не було жодних приводів так виходити з себе та протестувати. Надалі я збираюсь вести себе як зразкова модель і блискуче виконувати роботу.
~~~
— Ну як вам? Подобається?
Роздивляюсь власне відображення в дзеркалі, намагаючись зафіксувати навіть крихітну небездоганність, щоб мати змогу вчасно усунути її. Сьогодні відбудеться урочистий захід на честь запуску тих самих нових парфумів, чиїм рекламним обличчям мені пощастило стати, так що треба виглядати просто неперевершено.
Звісно, для такого важливого івенту образом мені не дозволили займатися, змусивши довіритися команді професіоналів. Було прийнято рішення дотримуватися вибраної концепції, тому чорна сукня, хоч і сягає підлоги, але все-таки аж занадто стискає тугим корсетом, доданим спеціально для «пікантної перчинки». Окрім того, не обійшлося без агресивного макіяжу в темних тонах і високого хвосту на голові.
Якщо говорити абсолютно відверто, мені так і не вдалося прийняти себе в такому показово сексуальному та провокативному амплуа. Це було настільки далеко від мого реального характеру, що вжитися в образ для роботи кожен раз ставало справжнім випробуванням.
Через втрату пам’яті мені так і не вдавалося згадати виховання батьків з дитинства, проте я відчуваю абсолютне переконання в тому, що вони б за таке аж ніяк не стали хвалити. Навіть думати не хочеться, як мама з татом відреагують на ті фотографії, які скоро почнуть поширювати в рамках рекламної кампанії.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Збираючи пазл минулого, Йоанна Овсієнко», після закриття браузера.