Читати книгу - "Казки Чаробору, Ольга Соболєва"

Обійшовши навколо Роздоріжжя, Ягинішна зупинилася і подивилася на результат своєї праці – там, де пройшлася гілка ясеня, переливалася сріблом тоненька нитка. З кожним днем вона зростатиме, товстішатиме, поки не перетвориться на міцний канат, що зможе відігнати від селища будь-яку біду з довгих зимових ночей. І якщо жодна дурна молода відьма не вирішить показати свій гонор, то мешканці Роздоріжжя будуть захищені до наступної весни.

Поклавши біля колодязя гілку, що зіслужила свою службу, знахарка попрямувала додому. Попереду їй випадало клопітке літо, а це означає, що жодну справу не можна відкладати на потім.