Читати книгу - "Шепіт у пітьмі: Наслідки, Дроянда"

Вечір видався дивно спокійним. Аліса сиділа з Назаром на даху старої бібліотеки — саме там, де все почалося. Погляди перехожих не діставали їх, лиш вогні міста й тиша навколо.

— Я завжди думала, що зможу втекти від тіні, — прошепотіла вона, дивлячись на зорі.

— А я завжди знав, що знайду тебе, — відповів Назар. Його голос був м’яким, а рука — теплою. Він взяв її долоню, і цього разу вона не відпустила.

У той момент їй здалося, що світ зупинився. Але все змінилося, коли вона побачила конверт, схований між сторінками щоденника її батька. Її ім’я — на конверті. Стривожена, вона відкрила його, і прочитала:

«Алісо, якщо ти читаєш це — значить, час настав. Пам’ятай: Орден мав не одну сторону. Те, що ми приховали — було зроблено заради тебе. Але є один, хто ніколи не забув… Влад. Твій Вла…»

Вона не встигла дочитати — бо за її спиною почувся голос. Чийсь голос, теплий і знайомий:

— Не думав, що зустріну тебе тут. Привіт, Алісо.

Вона обернулась — і побачила Влада. Старшого, загадкового, з іншими очима. Він стояв у напівтемряві, а за ним — символ Ордена, який спалахнув на стіні.

— Ти?.. Але… як?

Аліса завмерла, а Назар мовчки стиснув кулак. Все тільки починалося.