Читати книгу - "Стів Джобс"

Стів почав із неправильного кроку. Влітку 2008 року він запустив продукт, який називався МоЬіІеМе, дорогий (99 доларів на рік) передплатний сервер, який дозволяв користувачам зберігати телефонні книги, документи, зображення, відео, електронні листи й календар віддалено в «хмарці» та синхронізувати їх із будь-яким пристроєм. У теорії, вам потрібно було просто взяти свій iPhone чи будь-який комп’ютер і отримати доступ до будь-якого аспекту вашого цифрового життя. Проте тут існувала велика проблема: сервіс, якщо використовувати термінологію Джобса, був відстійним. Він був складним, пристрої погано синхронізувалися, а електронні листи й інші дані час від часу зникали в етері. «МоЬіІеМе від Apple має занадто багато недоліків, щоби вважатися надійним», - так звучав заголовок в огляді Волта Мосберга у Wall Street Journal.

Джобс лютував. Він зібрав колеістив проекту МоЬіІеМе в аудиторії в одному з корпусів Apple, вийшов на сцену й запитав: «Хтось може мені пояснити, що має робити МоЬіІеМе?». Після того як члени команди запропонували свої відповіді, Джобс відстрілив: «То якого хріну він того не робить?». Протягом наступної півгодини лаяв їх як хотів.

- Ви зганьбили репутацію Apple, - шумів він. - Ви маєте ненавидіти одне одного за те, що так підвели її. Мосберґ, наш друг, більше не пише хороших статей про нас.

Перед усіма присутніми він звільнив керівника колективу проекту МоЬіІеМе й замінив його на Едді К’ю, який завідував інтер-нет-контентом в Apple. Як назвав це Адам Лешинські з часопису Fortune в критичному розгляді корпоративної культури Apple, «відповідальність строго нав’язується».

До 2010 року стало зрозуміло, що Google, Amazon, Microsoft та інші намагалися стати компанією, яка б найкраще зберігала споживацький контент і дані в «хмарці» й могла синхронізувати їх на різних пристроях. Тож Джобс подвоїв зусилля. Як він пояснив мені тієї осені:

Нам потрібно бути компанією, яка управляє стосунками користувачів із «хмаркою», забезпечує потік музики й відео із «хмарки», зберігає зображення та інформацію і, можливо, навіть медичні дані. Apple першою отримала прозріння, що комп’ютер має стати цифровим центром. Тож ми написали всі ці програми — iPhoto, iMovie, iTunes

- і прив’язали їх до наших пристроїв, як то iPod, iPhone чи iPad, і воно працювало дивовижно. Але протягом наступних декількох років центр переміститься з комп’ютера в «хмарку». Тож це та сама стратегія цифрового центру, лише центр розташований в іншому місці. Це означає, що користувач завжди матиме доступ до свого контенту й не потребуватиме синхронізації чогось із чимсь.

Важливо, щоби ми зробили цей перехід, через те, що Клейтон Крістенсен називає «дилемою винахідника», за якою люди, що є авторами певних інновацій, зазвичай останніми їх утілюють, а ми однозначно не хочемо пасти задніх. Я збираюся зробити МоЬіІеМе безкоштовним, і ми будуємо серверну ферму в Північній Клроліні. Ми забезпечимо користувачів усією необхідною синхронізацією і таким чином можемо втримати їх.

Джобс описував це своє стратегічне бачення на понеділкових ранкових зустрічах, і з часом з цього викристалізувалася нова стратегія.

— Я посилав електронні листи групам людей о другій ночі й постійно влаштовував дискусії, - пригадував він. — Ми думаємо про це так багато не тому, шо це робота, а тому, що це - життя.

Хоча деякі члени ради директорів, включаючи Ела Ґора, сумнівалися в тому, що МоЬіІеМе варто робити безкоштовним, однак вони підтримували Джобса. Це мало стати їхньою стратегією з приваблювання клієнтів до орбіти Apple на наступне десятиліття.

Новий сервіс був названий і Cloud, і Джобс представив його в основній промові під час Конференції для розробників Apple з усього світу в червні 2011 року. Стів усе ще перебував у лікарняній відпустці і протягом декількох днів у травні лежав у лікарні з інфекціями й болем. Деякі близькі друзі просили його не влаштовувати презентації, яка потребувала багато підготовки й тренувань. Але перспектива оголосити наступний тектонічний зсув у цифровій ері, здавалося, додавала йому сил.

Коли Стів вийшов на сцену Конференц-центру Сан-Франциско, на ньому був чорний кашеміровий светр фірми VONROSEN ху на його звичайному чорному гольфі від Іссі Міяке, а під блакитними джинсами була термобілизна. Але виглядав він ще худорлявішим, ніж будь-коли. Натовп стоячи привітав його довгими оплесками («Це завжди допомагає, і я ціную це», - сказав він), але за декілька хвилин ціна на акцію Apple впала більш ніж на 4 долари, до 340. Він робив героїчне зусилля, але виглядав слабким.

Він передав мікрофон Філу Шиллеру та Скотту Форсталу, щоби вони продемонстрували нові операційні системи для Macintosh і мобільних пристроїв, а тоді повернувся на сцену, щоби представити /C/oMcf самостійно.

— Близько десяти років тому ми отримали одне з наших найважливіших прозрінь, - почав він. - Персональні комп’ютери стануть центром вашого цифрового життя. Ваші відео, ваші світлини, ваша музика. Але за останні роки то все трохи попсувалося. Чому?

Він дещо розповів про те, як складно було синхронізувати весь контент на різних пристроях. Якщо ви завантажили пісню на свій iPad, сфотографували щось на свій iPhone, а відео зберегли на своєму комп’ютері, то зрештою можете почуватися старомодним one-ратором комутатора, підключаючи і відключаючи USB-кабелі до пристроїв, щоби поділитися контентом.

— Синхронізація цих пристроїв може довести нас до божевілля, —Джобс щиро засміявся. — У нас є рішення. І це наше наступне велике прозріння. Ми понизимо на посаді ПК і Macintosh, і тепер вони будуть просто пристроями, і ми перемістимо цифровий центр на «хмарку».

Джобс добре знав, що це «велике прозріння» було насправді не новим. Він навіть пожартував з приводу попередньої сщ>обп Apple.

— Ви можете подумати; «А чого я маю їм вірити? Вони принесли мені МоЬіІеМе».

Люди в залі нервово захихотіли.

—Дозвольте мені сказати, що то була не найкраща годіша для нас.

Але коли він зробив презентацію iCloud, було очевидно, що цей сервер стане кращим. Пошта, контакти й записи в календарі синхронізувалися відразу. Як і програми, світлини, книжки та документи. Що найважливіше, Джобс та Едді К’ю вклали угоди з музичними компаніями (на відміну від Google та Amazon). У Apple буде вісімнадцять мільйонів пісень на хмаркових серверах. Якщо у вас була якась пісня на одному з ваших пристроїв чи комп’ютерів - незалежно від того, купили ви її законно чи завантажили піратським шляхом, — Apple надавала