Читати книгу - "Коли кулі співали, Роман Миколайович Коваль"

УНР. Знали чекісти і про еміграцію рідного брата Павла. Енкаведисти підозрювали, що Артем брав участь у повстанських загонах. Тому у виписці з протоколу № 117 засідання трійки його названо «политбандитом» («в прошлом»). А звинуватили його у зв’язках з антисовєтською українською націоналістичною організацією та спробі організації замаху на Йосипа Сталіна. Розстріляний за вироком «ревтройки» НКВД Київського військового округу.

ШЕПЕЛЬ Яків Васильович (8.10.1901, м-ко Богодухівка Золотоніського пов. Полтавської губ., тепер Чорнобаївський р-н Черкаської обл. — ?). Військовий; козак Армії УНР. Не плутати з отаманом Яковом Шепелем.

ШОРУБАЛКО Іван Іванович (25.11.1897, м. Чигирин (?) Київської губ. — 1942, бухта Нагаєво, Хабаровський край). Військовий і кооперативний діяч; комендант м. Шполи (1918).

Народився у родині Івана Даниловича та Палажки Олексіївни Шорубалків (у дівоцтві Шевченко). Мав братів Ларіона, Василя, Пантелеймона, сестер Ярину і Оксану. Закінчив чотири класи церковнопарафіяльної школи, реальне училище у м. Чигирині та Феодосійське військове училище (1917). З раннього дитинства читав «Кобзаря» Тараса Шевченка. Учасник бойових дій за Українську державу у складі Армії УНР (зокрема у Чигирині проти червоних). 1918 року створив і очолив кредитне товариство для селян. Після поразки Визвольних змагань Іван, маючи на руках малих братів і сестер, зайнявся господарством. 1924 року разом із сестрою Яриною та створеним ними ініціативним гуртком встановив у м. Шполі пам’ятник Тарасові Шевченку. Бронзову скульптуру привезли волами аж із м. Звенигородки — її зробив знаменитий Калень Терещенко.

Попри тяжку хворобу (відкрита форма туберкульозу), 1928 року Івана Шорубалка було заарештовано і вислано у Каракалпакію. 1937 року — знову арешт. Забирали його з м. Душанбе. В той же рік арештували й чоловіка Іванової сестри Ярини Дмитра і розстріляли разом із членом ініціативного гуртка із вшанування Тараса Шевченка Туровським. Брата Пантелеймона, 1896 року народження, забрали у 1938-му (він мав п’ятеро дітей). Розстріляли 1938 року.

ЦІСАР Платон Мусійович (18.11.1894, м. Умань Київської губ. — ?). Військовий; козак Армії УНР, повстанець отамана Ананія Волинця.

Народився в родині Мусія Марковича та Горпини Цісарів. Закінчив 6 класів гімназії (1910, м. Умань). До 1914 року був залізничним урядником. 1914 року мобілізований до війська. Від 1917 р. до 25 серпня 1922 р. служив в українській армії. Інтернований у таборі Стржалково. З табору втік до Німеччини, а звідти до Чехословаччини. Найменший брат повстанського отамана Іова (Гиви) Цісаря.

Підготував Роман Коваль за участі Юрія Ляшка

Додаток № 2. Документи
1. Списки членів дружин Українського вільного козацтва окремих волостей та сіл Черкаського повіту за 1917 рік

Черкаський повітовий комісар Тимчасового уряду

Списки членів дружин Українського вільного козацтва окремих волостей та сіл Черкаського повіту. Скарга Польського виконкому на Русі на незаконні обшуки і конфіскації Вільного козацтва в околицях Сміли Черкаського повіту.

Почато 11 вересня 1917 року. Закінчено 28 листопада 1917 року. На 49 аркушах.

Черкаському повітовому комісару лист від голови Жаботинської волосної управи та список Вільного козацтва Жаботинської волості Черкаського повіту.

Список вільних козаків с. Кумейки Шелепинської волості.

Заява Орловецькому сільському голові з проханням записати до Вільних козацьких дружин с. Орловець і список вільних козаків Орловця.

Список парубків та чоловіків, охочих поступити у Вільну козачу дружину села Ксаверова.

Список (вільних козаків) від с. Малої Смілянки.

Список Вільного козацтва с. Гречківки.

Спис Українського вільного козацтва на с. Василиці (українською мовою) та заява Черкаському повітовому комісару Огія Шендрика і козацької сотні Вільного козацтва Василицької сотні (Дахнівської волості).

Список Вільного козацтва села Калинівка Ротмістрівської волості Черкаського повіту.

Список Вільної козачої дружини села Петропавлівки Петропавлівської волості Черкаського повіту Київської губернії.

Список вільних козаків без зазначення населеного пункту.

Особовий список громадян Малі Бурти В'язівської волості Черкаського повіту, які виявили бажання записатися до Вільнокозацької дружини для захисту свого села.

Особовий список вільних козаків села Буди Орловецької волості Черкаського повіту.

Додатковий список вільних козаків Хлистунівської волості с. Хлистунівка.

Постанова засідання козаків Михайлівського куреня Шелепухинської волості Черкаського повіту на Київщині та список козаків Михайлівського куреня.

Список вільних козаків Черкаського повіту Київської губернії Ташлицької волосної управи с. Сердюківки.

Ковалівському сільському голові вільної козацької дружини села Ковалихи заява список Вільної козацької дружини села Ковалихи.

Українська партія соціал-революціонерів Вільного козацтва куреня Михайлівки.

Черкаському повітовому комісару заява балаклійського сотника Корнія Логвиновича Шатайла та поіменний список вільних козаків с. Балаклії Смілянської волості Черкаського повіту.

Черкаському повітовому голові заява керівника Вільної козацької дружини с. Плескачівка Жаботинської волості з проханням носити зброю, Черкаському повітовому голові Української партії с.-р. Вільної козачої дружини с. Плескачівка Жаботинської волості заява з проханням вписати до членів Вільної козацької дружини Черкаського повіту.

Список козаків села Тернівки Ташлицької волості Черкаського повіту Київської губернії.

Список громадян містечка Білозір'я, які записалися до Вільного козацтва.

Список козаків Флярківської сотні Вільного козацтва.

Список козаків села Диринковця і Ольховчика Черкаського повіту на Київщині.

Список українських козаків села Шелепухи Шелепухинської волості Черкаського повіту Київської губернії.

Посвідчення отамана с. Матусівки Зиновія Олексійовича Курінного.

Телеграма Черкаській повітовій земській управі про асигнацію коштів (Генеральним) секретаріатом на розвиток Вільного козацтва.

Скарга Польського виконавчого комітету на Русі на вільних козаків від 20 жовтня 1917 року.

Документ