Читати книгу - "Моя кров - це прокляття // Mattheo Riddle, Ila Styles"

З Різдвом, Маттео.

Тей.

Маттео відкрив коробку і побачив усередині невеликий годинник на ланцюжку. Він був простий, але водночас елегантний. Усередині циферблата, коли він його відкрив, було вигравіроване невелике серце з написом: "Ти не один". Цей годинник був простим, але в ньому була магія — Маттео відчував, як він зігріває, даючи почуття спокою та підтримки.

— Дякую, принцеса, — прошепотів він собі під ніс.

Хоча він був один у замку, ці подарунки та листи нагадували йому, що вона завжди поруч.

***

Через кілька тижнів повернення Тейлор до Гоґвортсу.

Зима вже добігала кінця, коли Тейлор знову переступила поріг Гоґвортсу. Канікули закінчилися, і хоч її серце було радо повернутися до замку, з батьками хотілося провести ще трохи більше часу.

Коли вона вийшла з карети біля головних дверей замку, її серце застукотіло швидше. Вона знала, що Маттео чекає на неї. Кроки здавалися важкими, хоч швидкими. І ось, як вона ступила на першу сходинку, він вийшов з тіні вестибюля. Їхні погляди зустрілися, і в ту ж мить вона відчула, як усі страхи та тривоги, що накопичувалися за час їхньої розлуки, розтанули.

— Принцеса, — прошепотів Маттео, коли вона підбігла до нього.

Він обійняв її так міцно, ніби не міг повірити, що вона знову тут, поряд.

— Я так скучила, — прошепотіла вона, ховаючись у його обіймах.

Її голос тремтів. Вона відчувала його тепло, що здавалося єдиним захистом від усіх загроз. Він притис її до себе ще сильніше, відповідаючи тихо:

— Я теж скучив. Давай піднімемося у Виручай кімнату.

Тейлор кивнула, і вони зникли з вестибюлю.

— Тейлор, ти в порядку?

Вона трохи затихла, кивнула, намагаючись зібратися.

— Я… так. Тепер так.

Маттео, зітхнувши нарешті, обійняв її.

— Я не хочу, щоб ти знову потрапила у небезпеку. Я буду поруч, обіцяю.

Тейлор побачила провину в його очах.

— Маттео, — тихо покликала вона. — Ти знаєш, що це не твоя вина, правда?

Він глянув на неї з тривогою в очах.

— Я не впевнений, що це так, — відповів він. — Все, що відбувається пов'язане з моїм походженням. І кожного разу, коли я намагаюся відкинути це, темрява знаходить новий спосіб проникнути в моє життя.

Маттео схилився ближче, залишаючи на її губах цнотливий поцілунок.

– Я не хочу втрачати тебе.

Вона кивнула, відчуваючи, як серце переповнюється теплом.

— Я хочу бути з тобою.

Він знову схилився до неї, ніжно поцілувавши. Цей поцілунок був сповнений всього: пристрасті, ніжності, бажання. Тейлор відповіла, відчуваючи, як спалахує магія. Вони забули про все, окрім тепла один одного.

Маттео обережно поклав її на диван, нахилившись над нею, а Тейлор, тримаючи його за руки, відчула, як між ними прокидається вогонь. Їхнє дихання прискорилося, а серця билися в унісон.

— Принцеса, зупини мене, якщо я зайду далеко, — відповів він, його голос був тихим, але сповненим бажання.

Маттео нахилився ближче, їхні губи знову злилися у поцілунку. Вона відчула, як він обіймає її, притягуючи ближче, а її руки м'яко обіймали його шию. Вони продовжували цілуватися, поки не відчули, як їхнє дихання ставало важчим.

Тейлор відчула, як її серце б'ється швидше від емоцій.

— Маттео...

— Так? - спитав він, відриваючись від поцілунку, його погляд був сповнений бажанням.

— Я… я не хочу, щоб ти зупинявся.

Маттео посміхнувся, усвідомлюючи, про що вона каже.

— Я також цього не хочу. Але тільки якщо ти певна.

Вона кивнула, її очі віддавали рішучістю. Маттео почав вивчити її тіло, ніжно торкаючись її шкіри, викликаючи в ній хвилі бажання. Вона відповідала йому, відчуваючи, як у ній росте вогонь.

— Принцеса... — тихо промовив він, дивлячись на неї. — Ти така прекрасна.

Маттео продовжував обережно досліджувати її тіло, його дотики ставали дедалі впевненішими. Тейлор відчувала, як усі її страхи зникають, залишаючи лише кохання та довіру.

Коли їхні тіла злилися в один, вони відчули справжнє захоплення. Кожен дотик, кожен поцілунок, кожен звук ставав частиною їхнього загального досвіду. Вони знали, що це не лише фізичний акт — це була обіцянка, що вони завжди будуть разом, незважаючи на всі труднощі.

Кімната заповнилася ніжністю та теплом, коли вони віддалися один одному. Тейлор знала, що цей момент залишиться з нею назавжди — як уперше, коли вони стали чимось більшими.