Читати книгу - "Не сама, Тена Дітна"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
- Фотографії! Фотографії ваші бачила! Ти ж казала, що ви з подругами поїдете працювати? А у вас там така компанія!
- Мамо, які фотографії? Про що ти?
- А то ти не в курсі? Стрічку свою подивись! Гордій, мабуть теж подивився! Уляно, хіба так можна?
- Як, мам? Як так? Ми тут працюємо, пра-цю-ємо!
- Ну, так… працюєте. І Макс теж там.
- До чого тут взагалі Макс?
- Спочатку Гордій тебе з ним вдома застав, – не потрібно було їй цього розповідати, сама винна. – А зараз ви разом поїхали.
- Разом? Застав? Мамо, ти кажеш так, наче він в ліжку мене з ним застав, а не за столом з курсовим проектом! Ми робили курсовий! Макс – мій друг. Друг! Наш спільний, між іншим. І дівчина в нього є. І тут він із нею!
- Улю, Гордій…
- Мамо! Я твоя дитина! Не Гордій! - я вже просто захлинаюсь, сльози заважають говорити. – Я… - перервала виклик. - Я твоя дитина, мамо. Я…
Вона мене вже не чула. Вона не чула…
Вся та гіркота, що накопичилася всередині, виходила сльозами. Стримувати їх вже просто не було сил.
В моєму блозі на вас чекають дівчата, а я чекаю на зворотній зв'язок)
Дякую, що залишаєтеся з нами!
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не сама, Тена Дітна», після закриття браузера.
