Читати книгу - "Кров на твоїх руках. Книга 1, Мара Найт"

Поки вони розглядали фото, Роуз помітила щось дивне. На одному зі знімків, зроблених біля річки, вдалині виднілася тінь. Вона нахилилася ближче до екрану.

— Почекайте, зупиніться на цьому фото, — сказала вона, вказуючи на розмите зображення. — Що це?

Картнер нахмурився, наближаючи зображення. Воно було занадто розмите, щоб зрозуміти, але тінь дійсно виглядала так, ніби хтось стояв біля кущів.

— Це може бути просто дефект камери, — припустив він. — Але, можливо, варто перевірити. Ця тінь розташована неподалік того місця, де знайшли тіло.

Роуз, не чекаючи, направилася до кущів, зазначених на фото. Вона обережно просувалася вперед, уважно оглядаючи землю і шукаючи будь-які сліди.

— Тут щось є, — сказала вона, нахилившись. На землі виднілися злегка затоптані сліди, які вели вглиб лісу. Вона нахилилася ближче, щоб роздивитися їх уважніше.

— Це сліди взуття, — підтвердив Картнер, зупинившись поруч. — І виглядає так, ніби вони свіжі. Можливо, хтось був тут уже після того, як тіло знайшли.

Роуз кивнула, відчуваючи, як серце починає битися швидше.

— Думаєте, це може бути той, хто залишив тіло? — запитала вона, уважно спостерігаючи за реакцією Картнера.

— Або той, хто не хоче, щоб ми знайшли щось ще, — відповів він, оглядаючись навколо. — У будь-якому разі, ми повинні з'ясувати, куди ведуть ці сліди.

Роуз і Картнер пішли по слідах, які вели вглиб лісу. Їхні кроки були обережними, майже безшумними. Вони просувалися вперед, поки сліди не привели їх до невеликої галявини. Там, на землі, щось лежало.

Роуз нахилилася ближче і побачила шматок тканини, який застряг між гілками.

— Це точно не звідси, — сказала вона, оглядаючи знахідку. Тканина була груба і, схоже, належала до куртки чи пальта.

Картнер дістав пакет для доказів, який завжди мав при собі, і обережно поклав туди шматок тканини.

— Нам потрібно повернутися і повідомити поліцію, — сказав він.

Роуз дивилася на знахідку, розуміючи, що вони щойно натрапили на щось важливе.