Читати книгу - "Обрана, Катажина Обертинська"

З гірким усвідомленням масштабу зради та справжньої загрози, Калена, Кай і Райан вирушили у зворотний шлях до рідних земель. Їхня подорож тепер мала іншу мету: не просто вижити, а протистояти джерелу зла й врятувати те, що ще можна було врятувати.
Кожен крок на цьому шляху був болісним нагадуванням про зміни, що відбулися у світі. Чим ближче вони підходили до рідних земель, тим очевиднішим ставав хаос і темрява, що панували навколо. Колись квітучі поля були випалені, річки перетворилися на чорні струмки. Вони бачили, як світ змінився. Темрява, що вирвалася з Вічного Жорнила, накривала селища, перетворюючи їх на примари. Люди, що не встигли втекти, були поглинені нею, перетворюючись на Гарлінгів, їхні обличчя спотворювалися від болю та спотвореності. Навіть тварини, що зустрічалися їм на шляху, були вражені нею, їхні очі світилися зловісним червоним вогнем. Це був світ, який Калена пам'ятала, але спотворений до невпізнання.
Проте, Калена більше не відчувала страху чи образи. Її внутрішній конфлікт було вирішено. Гнів, що колись загрожував поглинути її, тепер перетворився на чисту рішучість врятувати те, що залишилося. Вона бачила не лише руїни, а й крихітні проблиски життя, що відчайдушно трималися. Її серце стискалося від скорботи за зруйнованим світом, за втраченим минулим, але ця скорбота була переплетена з непохитною волею до перемоги. Вона була готова битися за кожен клаптик землі, за кожну живу душу.

З гірким усвідомленням масштабу зради та справжньої загрози, Калена, Кай і Райан вирушили у зворотний шлях до рідних земель. Їхня подорож тепер мала іншу мету: не просто вижити, а протистояти джерелу зла й врятувати те, що ще можна було врятувати.
Кожен крок на цьому шляху був болісним нагадуванням про зміни, що відбулися у світі. Чим ближче вони підходили до рідних земель, тим очевиднішим ставав хаос і темрява, що панували навколо. Колись квітучі поля були випалені, річки перетворилися на чорні струмки. Вони бачили, як світ змінився. Темрява, що вирвалася з Вічного Жорнила, накривала селища, перетворюючи їх на примари. Люди, що не встигли втекти, були поглинені нею, перетворюючись на Гарлінгів, їхні обличчя спотворювалися від болю та спотвореності. Навіть тварини, що зустрічалися їм на шляху, були вражені нею, їхні очі світилися зловісним червоним вогнем. Це був світ, який Калена пам'ятала, але спотворений до невпізнання.
Проте, Калена більше не відчувала страху чи образи. Її внутрішній конфлікт було вирішено. Гнів, що колись загрожував поглинути її, тепер перетворився на чисту рішучість врятувати те, що залишилося. Вона бачила не лише руїни, а й крихітні проблиски життя, що відчайдушно трималися. Її серце стискалося від скорботи за зруйнованим світом, за втраченим минулим, але ця скорбота була переплетена з непохитною волею до перемоги. Вона була готова битися за кожен клаптик землі, за кожну живу душу.
Під час цієї важкої подорожі Кай та Калена ще більше зблизилися. Кожен їхній крок був спільним. Вони ділилися останніми запасами їжі, зігрівали одне одного в холодні ночі. Їхні розмови були короткими, але глибокими, наповненими розумінням і взаємною підтримкою. Коли темрява тиснула на них, їхня любов ставала джерелом сили. Їхні дотики були ніжними, але сповненими непохитної рішучості. У моменти небезпеки вони діяли як єдине ціле, їхні погляди перетиналися, і вони розуміли одне одного без слів. Вони були не просто воїнами, що йдуть на битву, а двома душами, що знайшли одне в одному сенс і надію серед повсюдної темряви. Їхня любов була їхнім щитом, їхнім вогнем у цій безнадійній подорожі додому.