Читати книгу - "Енріке Портеро в Академії Баленсіага, Maurice Fedoux"

- Дякую величезне, сеньйоре Агрідо! - Енріке не міг приховати свого піднесення. - Це справді важливо для мене. Цей шанс може стати ключем до мого успіху. Якщо ви допоможете, я ніколи цього не забуду.

Сеньйор Агрідо добродушно розсміявся:

— Ти молодець, Енріке. Мені подобається твоя рішучість. Пам'ятай, справжні дизайнери не бояться йти за своєю мрією, навіть якщо шлях буде непростим. І я впевнений, що ти знайдеш свій шлях до успіху. Але знай: цей шлях потребуватиме і ризику, і терпіння.
— Я готовий до цього, — впевнено відповів Енріке.
— Тоді вперед, — підсумував Агрідо. — Ми разом знайдемо відповіді. Якщо виникнуть ще запитання, телефонуй — я завжди радий допомогти. Удачі тобі!
— Дякую! Постараюся. До зустрічі!
— До зустрічі!

Енріке завершив розмову, сповнений натхнення новими ідеями та можливостями. Він вирішив поділитися своєю ідеєю з Хермосою та Рональдо. Сповнений ентузіазму, він знайшов своїх друзів, які якраз обговорювали деталі своїх модних проєктів. Енріке не гаяв часу й одразу ж випалив:

— Друзі, у мене приголомшлива новина! Ми можемо зробити щось неймовірне! Я щойно дізнався від сеньйора Агрідо, що філософський камінь нещодавно з’явився на ринку. Якщо ми створимо нову колекцію одягу з елементами філософського каменю, це буде феєричний успіх!

Хермоса підняла брову, виражаючи явний сумнів:
— Енріке, я читала про цей камінь. Його ще називають Андоррським каменем, так правильніше називати його в модних колах. Він дійсно вражає, але неймовірно коштовний. Його можуть собі дозволити тільки найзаможніші дизайнери на кшталт Вальдемеро. Як ми, студенти, можемо отримати такий камінь?

Рональдо, який досі слухав у тиші, раптом хмикнув:
— Так, Енріке, чи ти не забігаєш наперед? Навіть якщо ми якимось дивом знайдемо цей камінь, на які кошти ми його придбаємо? Хіба що продамо по нирці!

Енріке, не втрачаючи запалу, зробив крок ближче до них, і його очі буквально палали ентузіазмом:

— Я розумію, що це звучить складно, але хіба ми не заради таких шансів тут? Ми — майбутні зірки моди! А Андоррський камінь має унікальну привабливість, яка може стати саме тим, що відрізнятиме нас від усіх. Ми можемо використовувати його невеликі елементи, ввести їх у деталі, створити щось оригінальне. Нам не потрібно купувати цілий камінь — вистачить і маленької частини!

Хермоса примружилася, обмірковуючи його слова:
— Ти хочеш сказати, що навіть крихітна деталь із цього каменю може мати такий вплив? Ну… якщо це правда, то, можливо… Але як ти збираєшся дістати хоча б шматочок цього каменю?

Енріке кивнув, усміхаючись загадково:
— Сеньйор Агрідо вже шукає інформацію про те, де його можна дістати. Щойно він дізнається, я вам одразу повідомлю. Ми можемо стати першими студентами, які ризикнуть і використають Андоррський камінь у своїй колекції. Тільки уявіть, який резонанс це викличе!

Рональдо посміхнувся:
— Ну, якщо ми справді зможемо його роздобути, тоді я з вами! Мрію нарешті перевершити цього надутого Вальдемеро. Якщо він дізнається, що ми працюємо з Андоррським каменем, його снобізм одразу вщухне.
— Або навпаки, його снобізм ще більше посилиться, — вставила Хермоса.

Енріке не вгамовувався, і його голос звучав з іще більшою впевненістю:
— Уявіть собі — наша колекція стане відомою ще до кінця першого курсу Академії! Це наш шанс заявити про себе, і ми маємо його використати!

Рональдо витріщив очі:
— Тобто ти хочеш створити колекцію вже на першому курсі? Ну ти й замахнувся! Ми тільки почали вчитися!

Енріке із запалом продовжив:
— Саме так! Це й буде сенсація: першокурсники справляють справжній фурор! Нас запам'ятають як новаторів. Уявіть, як професор Серп'єнте вибухне від заздрощів, коли дізнається, що ми створили колекцію з елементами Андоррського каменю!

Хермоса схрестила руки на грудях, примруживши очі, але в її погляді з’явився легкий вогник:
— Ти занадто романтизуєш, Енріке. Це, звісно, звучить ефектно, але давай будемо реалістами. Ми навіть не знаємо, як дістати цей камінь. І що робити далі, коли в нас буде хоча б його частинка?

Енріке на секунду задумався, але одразу знайшов відповідь:
— Ну, по-перше, нам потрібно почати з концепції. Ми створимо не просто одяг, а щось глибше. Щось, що символізує філософію трансформації та оновлення. А цей камінь ідеально підійде для нашої ідеї. Він стане тим елементом, який зробить нас особливими.

Рональдо скептично усміхнувся:
— Ти, звісно, майстер слова, Енріке. Але навіть якщо ми знайдемо камінь, нам усе одно потрібно буде створити щось, що приверне увагу.

Хермоса кивнула, але не здавала позицій:
— Добре, але давайте будемо реалістами й підійдемо до цього з розумом. Нам потрібен план. Якщо ми хочемо здивувати всіх, треба продумати кожен крок, не тільки як ми отримаємо камінь, а й як будемо працювати з ним, щоб це виглядало елегантно, а не як дешевий трюк.

Енріке, бачачи, що друзі починають серйозно сприймати його ідею, кивнув із натхненням:
— Абсолютно згоден. Ми все прорахуємо до дрібниць, але головне — не боятися. Ми на порозі чогось видатного, і це наш шанс!

Рональдо усміхнувся, але вже без минулої іронії:
— Ну, гаразд. Якщо ти такий упевнений, то я з тобою. Але якщо щось піде не так — я буду першим, хто скаже «я ж казав».

Енріке, повний ентузіазму, ледь встигнувши віддихатися після своїх слів, продовжив розвивати свою думку:
— Давайте подумаємо логічно. Якщо камінь уже в чутках, то Вальдемеро точно захоче роздобути його для своєї колекції. Він, напевно, вже зробив замовлення. Нам залишається тільки з’ясувати, як він планує це зробити, і спробувати домовитися! Що, якщо ми запропонуємо йому позичити нам трохи під заставу нашого майбутнього успіху? Уявіть, як це виглядатиме, коли його камінь стане частиною колекції першокурсників!

Хермоса скептично глянула на нього, насупившись:
— Енріке, ти серйозно віриш, що Вальдемеро віддасть такий дорогоцінний камінь простим студентам? Особливо тобі? Він навіть дивитися в твій бік не захоче, не кажучи вже про те, щоб ділитися каменем. І під заставу «майбутнього успіху»? Ти впевнений, що це не звучить занадто наївно?