Читати книгу - "Енріке Портеро в Академії Баленсіага, Maurice Fedoux"

Рональдо засміявся, підтримуючи Хермосу:
— Бачу, Енріке, ти своєрідно кумедний. Вальдемеро ж живе заради своєї слави, а не заради благодійності. Чому йому захочеться допомагати тим, хто теоретично може стати його конкурентом? Та й я не впевнений, що Вальдемеро взагалі варто включати в наші плани. Цей тип дуже підступний.

— З чуток, Вальдемеро не дуже любив твоїх батьків, Енріке, адже вони були його головними конкурентами, — нагадала Хермоса.
— Значить, настав час помиритися! — не вгамовувався Енріке. — Ми можемо запропонувати Вальдемеро спільний бізнес. Якщо в нього колись були розбіжності з моїми батьками, це не означає, що він не готовий до нового початку.

Хермоса усміхнулася і похитала головою:
— Енріке, це все одно що ягня намагатиметься помиритися з вовком. Вальдемеро не з тих, хто забуде старі образи. Він бачив у твоїх батьках конкурентів і не приховував цього. Навряд чи він захоче знову мати справу з їхнім сином.

Енріке стиснув кулаки, показуючи свою рішучість:
— Я готовий спробувати. Навіть якщо він вовк, можливо, це вовк, який готовий до співпраці. Мені потрібно його побачити й поговорити з ним. Хермосо, ти знаєш, де він живе? Де мешкає Вальдемеро?

Хермоса зітхнула і знизала плечима:
— Ніхто не знає точно. Він — дуже загадковий дизайнер. Вальдемеро ніколи не розкриває своїх контактів, не з'являється на публіці без нагальної потреби і тримається в тіні. Єдиний шанс — зустрітися з ним на закритих модних заходах. Але потрапити туди — ще складніше.

Енріке на мить замислився, його обличчя прояснилося, а очі засяяли впевненістю:
— Напевно, серед викладачів Академії є хтось, хто прислуговує Вальдемеро. Якщо поширити чутки, що Альваро Д'Амбладо передав мені формулу, за якою можна виготовити Андоррський камінь, то, можливо, Вальдемеро захоче особисто зустрітися зі мною.

Хермоса миттєво напружилася, її очі округлилися:
— Енріке, це небезпечна гра. Ти справді думаєш, що зможеш заманити його таким чином? А що, коли він розлютиться, дізнавшись, що в тебе немає жодної формули?

Рональдо, схрестивши руки на грудях, хмикнув:
— А як ти викручуватимешся, коли ні формули, ні каменю в тебе не виявиться? Він тобі цього не пробачить. Ти дійсно готовий на таке?

Енріке знизав плечима з легкою усмішкою:
— Я просто попрошу вибачення й скажу, що використав усі засоби, щоб побачитися з ним. Це ж не злочин — мріяти зустріти генія моди!

Рональдо розсміявся голосно й саркастично:
— Ти до жаху наївний, Енріке. Ти можеш підставити не тільки себе, а й нас. Ми твої друзі, якщо ти ще не забув. Вальдемеро не той, із ким можна грати в такі ігри.

Енріке подивився на друзів серйозно, але з палаючим поглядом:

— Я не прошу від вас багато чого. Просто розпустіть чутки, що в мене є формула для виготовлення Андоррського каменю. І все. А якщо ви боїтеся за свої життя, не хвилюйтеся — я зроблю все сам. Ви в цьому не берете участі, я прийму всі наслідки.

Хермоса і Рональдо переглянулися. Хермоса нервово кусала губу, але, як і Рональдо, все ще не могла вирішити, чи підтримати Енріке в його зухвалій авантюрі.

Енріке, щоб перервати незручну паузу, швидко запитав у Хермоси:
— А як узагалі виглядає цей Андоррський камінь?

Хермоса зітхнула, потім похитала головою:
— Ніхто не знає. Він поки що ніде не був представлений, і ніхто не бачив його на власні очі.

Ця інформація змусила Енріке зупинитися і замислитися. Він відчув прилив адреналіну. Якщо ніхто не бачив камінь, це давало йому величезний простір для маневру. Йому в голову почали приходити різні ідеї, як можна використати цю невизначеність.

— Зачекайте, — заговорив Енріке з іскрою в очах, — якщо ніхто не знає, який вигляд має цей камінь, ми можемо в нашій колекції видати щось схоже за Андоррський камінь. Хто це зможе перевірити? Адже це ідеальна можливість!

Рональдо фиркнув і похитав головою:
— Ти пропонуєш зробити підробку? Ти взагалі розумієш, на що ти замахуєшся?

Хермоса насупилася, її погляд став серйозним:
— Енріке, це небезпечна гра. Якщо хтось дізнається, що ми використовуємо підробку, нашу репутацію буде знищено миттєво.

Але Енріке був невблаганний, його план набував дедалі чіткіших обрисів:
— Це не підробка. Ми просто створимо ілюзію, що в нас є цей камінь, а далі — просто покажемо нашу роботу!

— Я ще раз повторюю: люди зрозуміють, що це не справжній Андоррський камінь і не пробачать нам шахрайства, — наполягала Хермоса.

— До того моменту, як вони зрозуміють, ми вже будемо знамениті. У моді головне — ефект, а не правда. Друзі, не хвилюйтеся, ми просто покажемо студентську модну колекцію! Не для продажу, а як приклад того, як розігралася наша фантазія. Кому яке діло до того, що ми назвали цей камінь Андоррським? Це ж просто студентська витівка! Головне — ефект, який справить наша робота, а не те, як називається камінь.

Хермоса все ще сумнівалася, але тепер менше:
— Ти справді думаєш, що нам це зійде з рук? Вальдемеро може дізнатися і покарати нас.

Енріке усміхнувся:
— Вальдемеро, мабуть, єдиний, кого це справді хвилюватиме. А знаєш що? Нехай розсердиться — це тільки приверне до нас більше уваги. Повірте, нам пробачать цю «витівку». Студенти можуть дозволити собі творчі експерименти.

Рональдо замислився і тихо додав:
— Ти, звісно, ризиковано граєш, Енріке… Але ця ідея може спрацювати.

Друзі обмінялися поглядами і продовжили обговорювати ризиковану задумку Енріке. Рональдо все ще поглядав на нього з недовірою, а Хермоса іноді кидала обережні погляди навколо, немов очікуючи, що хтось ось-ось підслухає їхню розмову. Але після довгих роздумів вони вирішили, що поспішати не варто.

— Знаєте, — нарешті промовила Хермоса, злегка нахиляючи голову, — може, нам варто поки що відкласти цей план. Ми повинні дочекатися слушного моменту.
— Згоден, — додав Рональдо. — Час зараз не найвдаліший. У нас ще є можливість усе обміркувати.