Читати книгу - "Як насолоджуватися життям і отримувати задоволення від роботи"

Навіщо говорити про те, чого хочеться вам? Це по-дитячому. Абсурдно. Звичайно, вас цікавить те, чого ви хочете. Ви постійно в цьому зацікавлені. Але це нецікаво нікому іншому. Ми всі однакові: цікавимось лише тим, чого хочеться нам.

Тож єдиний на землі спосіб вплинути на інших людей — це говорити з ними про те, чого хочуть вони, і допомогти реалізувати їхні бажання.

Згадайте про це завтра, коли намагатиметеся змусити когось щось зробити. Наприклад, якщо ви не хочете, щоб ваш син курив, не читайте йому нотації і не розповідайте, чого ви від нього хочете. Краще поясніть, що цигарки можуть завадити йому грати у баскетбольній команді чи стати чемпіоном з бігу на сто ярдів.

Це правило корисно пам'ятати незважаючи на те, з ким ви маєте справу — з дітьми, телятами чи шимпанзе. Одного дня Ральф Волдо Емерсон зі своїм сином намагались загнати теля у хлів. Але вони припустились поширеної помилки, думаючи лише про те, що потрібно їм. Емерсон-старший штовхав нещасну тварину, а Емерсон-молодший тягнув. Але теля робило те ж саме, що й вони: воно думало лише про власне бажання. Воно міцно впиралося копитами і не збиралося вирушати з вигону. Цю картину побачила покоївка-ірландка. Вона не вміла писати есе чи книжки, але, принаймні у даному разі, у неї виявилось більше здорового — чи «телячого» — глузду, ніж у Емерсонів. Покоївка подумала про те, чого хочеться теляті; вона поклала йому до рота свого пальця, і, дозволивши смоктати його, спокійно відвела тварину до хліва.

Кожна ваша дія, починаючи від дня вашого народження, була зумовлена тим, що ви чогось хотіли. І навіть той випадок, коли ви пожертвували сто доларів Червоному Хресту, пояснюється тим, що ви хотіли допомогти нужденним, ви хотіли вчинити благородно, безкорисно та красиво. «Коли ви подали одному з братів Моїх менших, ви Мені подали» (Євангеліє від Матвія).

Якби це відчуття не було для вас важливішим за гроші, ви б із ними не розлучилися. Ви також могли зробити цю пожертву із різних причин: тому що вам було соромно відмовлятись, або тому, що волонтер попросив вас. Але безсумнівно одне: ви зробили цей внесок, бо хотіли цього.

У науково-популярній книзі «Мотивація людської поведінки» професор Гаррі А. Оверстрит пише: «Дію породжують наші найважливіші бажання... і тому найкраща порада, яку можна дати людині, яка хоче когось переконати, чи то вдома, на роботі, в школі чи в політиці: спочатку викликайте у людині сильне бажання діяти. Той, хто це зробить, здобуде весь світ. Той, хто не зможе, — залишається самотнім».

Ендрю Карнегі, шотландський хлопчина, який на початку своєї трудової кар'єри заробляв два центи за годину, витратив на благодійність 365 мільйонів доларів. Він досить рано зрозумів, що єдиний спосіб чинити вплив на людей — розмовляючи з ними, обмежуватись колом їхніх бажань. Він закінчив всього чотири класи, але це не завадило йому навчитись ладнати з людьми.

Наведемо приклад: своячениця Карнегі дуже непокоїлась через своїх двох синів, студентів Йєльського університету. Вони були так захоплені особистими справами, що дуже рідко писали додому й навіть на відчайдушні листи матері не завжди відповідали.

Карнегі запропонував побитися об заклад на сто доларів, що він отримає відповідь на свого листа, навіть не попросивши про це. Він написав своїм племінникам короткого листа, мимохідь згадавши у постскриптумі, що вкладає в конверт кожному по п'ять доларів, проте грошей не поклав.

Зі зворотною поштою прийшла відповідь, в якій хлопчаки дякували «любому дядьку Ендрю» за його приємного листа — а закінчити це послання ви, напевно, зможете й самі.

Ще один приклад переконання наводить Стен Новак із Клівленда, штат Огайо, — відвідувач наших лекцій. Одного вечора Стен повернувся додому з роботи і побачив, що його найменший син Тім лежить на підлозі у вітальні, дриґає ногами та галасує. Таким чином хлопчик протестував проти свого завтрашнього походу в дитячий садок. Стен міг би відправити сина до його кімнати і сказати, щоб він змирився із завтрашньою подією, тому що у нього немає іншого вибору. Але того вечора, розуміючи, що це не допоможе Тіму змінити своє ставлення до дитячого садка на позитивне, Стен сів і подумав: «Якби я був Тімом, що могло б привабити мене в дитячому садку?» Разом із дружиною вони склали список усіх цікавих речей, якими хлопчик зможе займатись в садку: малювати пальцями, співати пісні, заводити нових друзів. Потім вони почали це все робити. «Ми малювали пальцями на кухонному столі — моя дружина Діл, мій старший син Боб і я, і нам було дуже весело. Тім спочатку підглядав за нами з-за дверей, а потім почав просити, щоб ми взяли його до гри. „О, ні! Тобі варто спочатку піти в дитячий садок, щоб навчитися там малювати пальцями“. З усім ентузіазмом, на який я був здатен, я пройшовся нашим списком, пояснюючи доступними для сина словами, як весело буде в дитячому садку. Наступного ранку я думав, що прокинувся першим, але коли спустився донизу, то побачив у кріслі в вітальні напівсонного Тіма. „Що ти тут робиш?“ — запитав я. „Чекаю, коли мене відведуть до дитячого садка. Я не хочу запізнитись“. Ентузіазм всієї нашої сім’ї пробудив у Тіма нестримне бажання. Жодні вмовляння чи погрози не допомогли б нам цього досягти».

Можливо, завтра ви захочете переконати когось щось зробити. Перш ніж відкриєте рота, зробіть паузу і подумайте, яким чином заохотити людину це зробити. Це стримає вас від необдуманих і марних розмов про ваші власні бажання.

Щороку я орендував на двадцять вечорів велику бальну залу в одному з готелів Нью-Йорка, щоб читати там курс лекцій. Одного разу перед початком нового курсу мене несподівано повідомили, що за оренду доведеться платити майже утричі більше, ніж раніше. Коли я дізнався про цю новину, всі квитки вже були надруковані й розповсюджені, а всі необхідні оголошення зроблені.

Звичайно, я не хотів платити більше, але який сенс розповідати адміністрації готелю про те, чого я хочу, а чого ні? Їх цікавило лише те, чого хотіли вони. Тож через кілька днів я прийшов побачитися з адміністратором готелю.

«Я був дещо збентежений, отримавши вашого листа, — сказав я, — але я вас ні в чому не звинувачую. На вашому місці я вчинив би так само. Ваш обов’язок