Читати книгу - "Сплетіння доль: оазис на двох, Вів Жарні"

— Навіщо ти розтрощив скафандри?

— Тканина піде на взуття — мої туфлі довго не протягнуть, розповзуться по швах. А шоломи замінять каструлі. Вони герметичні й термостійкі, розігрів на багатті точно витримають.

Джорі здивувався прозорливості та запасливості лілейця і повністю схвалив вбивство космокостюмів.

—  Ти переговорні пристрої з них витяг?

— Аякже, — Теффі порився у купі відбракованого і відшукав коробочки з дротами і мікрофонами, що кріпилися до них.

— Цілісінькі! —  зрадів механік. — Хоч якась користь від нашої вилазки. Зберу з них рації, зможемо тоді спілкуватися на відстані. Зав'яжи скафандрівські штанини — покидаємо туди дріб'язок. А наші новомодні «каструлі» зв'яжемо між собою і я їх на плече повішу. Займися сумкою, поки я відгвинчу обшивку.

—  Стій! Я зрозумів, що мене непокоїло. Трупа барханця немає, — схаменувся Теффі.

— Точно! Там і сліду не залишилося. Хто міг зжерти тушу за один присід?

— Дорослий черв'як, — зійшов з лиця Квіт. — Джорі, ти там обережніше ззовні. Те, що ми не натрапили на барханців по дорозі сюди, не означає, що їх там немає.

— Обережність — моє друге ім'я, — зіграв самовпевненість Коррін, хоча піджилки затряслися. — І я озброєний, — він ляснув себе по кишені з сонцезарядником.

— Бережи тебе Древобог, — побажав лілейською Квіт, втішаючи себе тим, що йому в напарники дістався сміливець.