Читати книгу - "Холодна Гора"

7 жовтня 1937 року заарештували молодого фізика-ядерника Валентина Фоміна і 22 листопада того ж року розстріляли. Він встиг опублікувати лише дві роботи. Ось одна з них:

Fomin V., Houtermans F.G., Kurchatov I.W., Leipunski A.I., Shubnikov L., and Schepkin G. Absorption of Therman Neutrons in Silver at Low Temperatures. — «Nature», 1936, vol. 138, № 3486, p. 326-327.

Якою ж була доля інших співавторів? Шубникова було розстріляно, Гоутерманса і Лейпунського ув’язнено. Що стосується Курчатова, то він згодом став академіком і тричі Героєм, «батьком» радянської атомної бомби. Таким чином доля поділила авторів статті на «ворогів народу» і народних героїв.

15 січня 1938 року в Москві вже при оформленні виїзду з СРСР на митниці було взято Гоутерманса. 25 квітня 1940 року його, як і Вайсберга, було депортовано до Німеччини.

Отже, у той час, коли багато антифашистів-біженців, рятуючись від Гітлера, виїхали до США та інших західних країн, Гоутерманс подався до Радянського Союзу й жорстоко за це поплатився. Його не лише три роки невідомо за що мордували по катівнях НКВС, але й видали тому ж гестапо разом з іншими німецькими антифашистами як презент Гітлерові з нагоди підписання пакту Молотова-Ріббентропа.

Відомо, яку вирішальну роль у створенні в Сполучених Штатах Америки атомної зброї відіграли політичні біженці-антифашисти з Європи, зокрема з Німеччини та Італії, яким американський уряд надав усі можливості для плідної праці. Поїхав би Гоутерманс до Америки, і його ім’я стояло б поруч із іменами Фермі, Теллера, Сціларда та інших творців ядерної зброї.

22 червня 1938 року в Харкові був заарештований перший директор УФТІ Обреїмов. У 1940 році за клопотанням академіків Вавілова, Йоффе, Комарова та ін. він був звільнений і поновлений на роботі в УФТІ.

А 14 червня 1938 року був арештований другий директор УФТІ Лейпунський, але вже 7 серпня того ж року звільнений.

Не минула лиха година й Давидовича, третього директора УФТІ.

Його було заарештовано вже в Дніпропетровську, де він працював начальником спецлабораторії фізико-технічного інституту. Подальша його доля нам невідома, оскільки його досьє знайти не вдалося.

А тим часом 28 квітня 1938 року в Москві було ув’язнено Ландау.

Звинувачення на його адресу стосувалися роботи в УФТІ. Майбутній Нобелівський лауреат провів у в’язниці рівно рік і був звільнений завдяки клопотанню видатних фізиків — Нільса Бора і Петра Капиці — 28 квітня 1939 року.

Набагато менше поталанило Корецю. Він був ув’язнений вдруге разом із Ландау по одній із ним справі. Але, на відміну від Ландау, він провів в ув’язненні 18 років — з 1938 по 1956.

Ще 4 березня 1935 року рішенням особливої наради НКВС СРСР по Ленінградській області був засуджений «як соціально небезпечний елемент» перший начальник теоретичного відділу УФТІ Дмитро Іваненко. 30 грудня 1935 року вказана постанова була скасована й Іваненка, на строк, що лишився, було заслано до Сибіру.

Були розстріляні парторг інституту, начальник будівництва дослідної станції глибокого охолодження Комаров П.Ф. та начальник відділу постачання Ніколаєвський. Було також заарештовано Гусака Івана Максимовича, аспіранта (?).

Що ж формально інкримінувалося харківським фізикам? Про це, мабуть, краще за всіх сказав на допиті свідок Гей, колишній заступник і виконуючий обов’язки директора УФТІ. На час допиту він уже жив і працював у Ленінграді. Він виклав цілу теорію. Невідомо лише, хто її придумав — він чи НКВС.

Допит свідка Гея тривав з 17 по 20 травня 1937 року на його квартирі в Ленінграді. Проводив його лейтенант Рєзніков. Свідок і слідчий плідно працювали чотири дні.

«Питання: Що вам відомо про існування в УФТІ контрреволюційної шкідницької організації?

Відповідь: На основі наявних у мене даних і особистих спостережень упродовж 5-річної безперервної роботи в УФТІ я вважаю, що в ньому існували й існують дві контрреволюційні групи політичних напрямків, які на певному етапі своєї шкідницької діяльності вели об’єднану контрреволюційну роботу.

Питання: Який склад вказаних вами контрреволюційних шкідницьких груп в УФТІ?

Відповідь: Я вважаю, що вказані мною контрреволюційні шкідницькі групи складаються із таких осіб:

1. Ландау Лев Давидович — колишній науковий керівник теоретичного відділу УФТІ — зараз науковий працівник інституту фізичних проблем при Академії наук у м. Москві.

2. Корець — ім’я та по батькові не пам’ятаю — колишній науковий працівник теорвідділу УФТІ, найближчий друг Ландау. Зараз мешкає в Москві.

3. Обреїмов Іван Васильович — науковий керівник лабораторії кристалів УФТІ.

4. Шубников Лев Васильович — науковий керівник кріогенної лабораторії УФТІ.

5. Трапезникова Ольга Миколаївна — дружина Шубникова — науковий працівник кріогенної лабораторії.

6. Розенкевич Лев Вікторович — науковий працівник УФТІ.

Ця група очолювалась Ландау Л.Д.

Друга контрреволюційна шкідницька група складається з іноземних фахівців, які прибули в СРСР у різний час на роботу в УФТІ, а саме:

1. Вайсберг Олександр Семенович, колишній начальник ДСГО, австрійський підданий.

2. Гоутерманс Фріц Оттович — німецький підданий, науковий керівник УФТІ.

3. Руеманн Варвара — німкеня, німецька чи англійська піддана, науковий працівник кріогенної лабораторії УФТІ.

4. Руеманн Мартін Зігфрідович — німець, підданий Англії, науковий керівник УФТІ.

5. Шлезінгер Шарлотта — німкеня, піддана Німеччини, прибула із-за кордону в СРСР разом із Гоутермансом під виглядом його родички.

6. Тісса — імені