Читати книгу - "Квітка Цісик, Ігор Коляда"

Квітки Цісик під гітарний супровід Богдана Соханя (студент з Нью-Йорка) та Юрія Турчина (студент Ратгерського університету). Крім того, прозвучали пісні у виконанні Вікторії Дзюби, аспірантки «Харпер-коледжу мистецтв і наук» під супровід фортепіано Марії Цісик. Окремі частини програми були гармонійно об’єднані фотографічним матеріалом з України та фоновою музикою, яку вибрала та відтворила для програми Марія Цісик. Ввечері 22 січня цього ж року програма «Думки про Україну» вийшла в ефірі WINR-TV, що за словами Л. Зобніва стало «цінним елементом святкування Українського Дня, отримала одностайні схвальні відгуки багатьох американців українського походження, а також представників інших національностей».

Квітка як активна студентка намагалась підтримувати українство не тільки піснею, а й активною громадсько-політичною діяльністю. Так, 11 грудня 1971 року Українська студентська громада «Харпер-коледжу мистецтв і наук», у якому навчалась Квітка-Кейсі, на честь річниці «Загальної декларації прав людини», спонсорувала проведення освітнього форуму з прав людини в Україні. Друзі української співачки по навчанню та духу — Марія Коропій, Богдан Копинець та Любомир Зобнів обговорили твори, за які були незаконно, навіть за радянською конституцією, засуджені представники української інтелігенції, а Галина Курило зачитала список молодих українців, які були заарештовані нещодавно. Прозвучали вірші сучасних українських поетів. Метою проведення форуму було, як згодом скаже Любомир Зобнів, «пробудити світову громадську думку для того, щоб Комісія ООН з прав людини розслідувала порушення прав людини в Україні, систематичне знищення українських культурних скарбів і політику насильницької русифікації». Форум також зажадав, щоб Міжнародний Червоний Хрест звернув увагу на стан лікування політичних в’язнів у радянських концтаборах. Робота форуму, що був організований українським студентством, активно висвітлювалась у засобах масової інформації, зокрема, бінгемтонськими телевізійними каналами та радіостанціями; а WICZ-TV випустив в ефір спеціальне інтерв’ю з Любомиром Зобнівим.

Липень-серпень 1971 року у житті української співачки відзначені особливим кольором, оскільки Квітка сильно наблизилась до здійснення своєї оперної мрії — провела ці години щастя в Бельгії на шеститижневому семінарі «Європейська опера» (англ. European Opera Seminar), вигравши стипендію SUNY за ролі в студентських оперних постановках на стажування в Гентській консерваторії (англ. Conservatorium Hogeschool Gent), яка була заснована в 1835 році під патронатом королівської ро­дини, зокрема короля Леопольда І, а на сьогодні є складовою університетського коледжу Гента, в якому навчається близько 550 студентів за магістерськими програмами зі спеціалізацій драми і музики. Приділяючи особливу увагу практиці камерної музики, навчальний заклад формує у своїх студентів професійні навички, необхідні для майбутнього оперного діяча. У сфері спеціалізації музики, студенти можуть вибирати між класичною музикою, джазом і поп-музикою. У рамках творчої музичної спеціалізації можна слідувати за композицією або музичною продукцією, яка більш тісно пов’язана з джазом і поп-музикою. Консерваторія може похвалитися своїми випускниками, серед яких відомий бельгійський композитор, музикознавець і музичний педагог Франсуа Огюст Геварт (нід. François-Auguste Gevaert), нідерландський композитор і віртуоз фортепіано Едуард Потьєс (нід. Edouard-Adrien-Nicolas), композитор Люсьєн Гутгалс (нід. Lucien Goethals), бельгійський композитор, який один із перших писав опери до лібрето на голландській мові, автор музики для «Фламандсього лева» (нід. De Vlaamse Leeuw), національного гімну Фландрії, Карел Мірі (нід. Karel Miry), бельгійський композитор Поль Анрі Жозеф Лебрун (нід. Paul-Henri-Joseph Lebrun), американський віолончеліст і диригент бельгійського походження Жюльєн Поль Блітц (фр. Julien Paul Blitz). У Генті Квітка студіювала оперний спів поруч з такими зірками нью-йоркської Метрополітен-опери, як тенор Вільям Льюїс (англ. William Lewis), диригент Мартін Річ (англ. Martin Rich), сопрано Марія Дорньє (англ. Maria Dornya) та мецо-сопрано Мерилін Хорн (англ. Mary­lyn Home); співала в оперній постановці «Ріголетто» Верді, що дало молодій співачці можливість навчатися всіх тонкощів оперного співу, спостерігаючи за роботою професіоналів, переймаючи їхній досвід.

Після закінчення шеститижневого навчального семестру (літо 1971 р.) відбувся сольний виступ Квітки Цісик, за який вона отримала схвальні відгуки не тільки у свідоцтві, виданому після стажування, а й у бельгійській пресі. Цікаво, що співом Квітки зацікавлюється відомий американський оперний тенор з Метрополітен Опери, академік Віліям Льюїс, який підтверджує унікальність та перспективність її вокальних здібностей. Квітці віддають окремі партії у різних операх, з якими вона справляється бездоганно. В кінцевому результаті Квітка вирішує обрати спів за основ­ний навчальний профіль.

Повернувшись з Бельгії, вона вирішує продовжути музичну освіту, навчаючись в Маннас-коледжі (Mannes College the New School for Music) у Нью-Йорку — «Нова школа музики у Нью-Йорку» (консерваторія) — по класу скрипки. Музичний Маннас-коледж, який засновано у 1914 ро­ці музикантом Девідом Маннасом та педагогами Кларою Дамрош, досяг своєї найбільшої популярності саме у період навчання у ньому Кейсі. Саме у цьому навчальному закладі Квітослава зробила остаточний вибір — з головою пірнула в океан занять класичним вокалом, використовуючи справжній подарунок долі — колоратурне сопрано — рідкісний подвійний дар, який визрів з природних здібностей і талантів Квітки та абсорбованих звуків скрипки, що перейшли до неї як найбільший спадок батька. Пісня переважила й Квітка Цісик перейшла на навчання по класу академічного співу, та про батькове навчання грі на скрипці ніколи не забувала. Згодом, віддавши шану батькові, Квітка Цісик в одному з інтерв’ю так прокоментувала свій вчинок: «Я мала його пальці й техніку, але мріяла співати, і досі почуваюся винною, що покинула скрипку...». Оперні вокальні здібності (колоратурне сопрано) вона розвиває під керівництвом хранителя віденської оперної традиції професора Себастіана Енгельберга.

У 1974 році Квітка Цісик закінчила Маннас-коледж. Як учасниця 457 відділу Українського Народного Союзу за період навчання декілька разів була його стипендіатом. Упродовж 1961—1978 роках головою УНС був Йосиф Лисогір, колишній капітан американського флоту, чоловік співачки Марії Полиняк-Лисогір, добрий знайомий сестри Марії Цісик. Саме завдяки йому у Квітки Цісик була стипендія від Українського народного союзу.

Ще студенткою Квітка, щоб закінчити у 1974 році музичний Маннес-коледж, самостійно, наступні три роки, почала працювати, заробляючи на кожен семестр навчання, оскільки потрібно було платити за навчання і допомагати родині, особливо після смерті тата у 1971 р. Тоді вона, за версією родичів, і подалася в шоу-бізнес та дуже швидко зарекомендувала себе, як досконала вокалістка в будь-якому музичному стилі. В цей час вона була солісткою ансамблю «Hands Off», який на 1971 рік вже мав декілька записаних пісень з вокалом Кейсі Цісик

Та навчання музиці продовжувалось все її життя.

Розділ десятий. Голос в єдиному екземплярі. Колоратурне сопрано

У чому феномен її голосу? Хіба у нас мало сильних проникливих голосів? Але чому вона? І відповідь є одна: це дар Божий. Так, вона з тієї когорти співачок, яких одразу пізнаєш. Якщо хоч раз почуєш голос цієї співачки — ніколи вже його не забудеш. Цей голос звучатиме в душі, бо саме душу вкладала у свій спів, який пробирає до сліз, українська співачка Квітка Цісик.

Ім’я Цісик об’єднало та зібрало людей кількох поколінь, які