Читати книгу - "Закохана в проблеми , Вікторія Ваширенко"

Денис (15.10)

Вже три дні я не можу спокійно дихати. Віка досі не прийшла в школу, і я все більше починаю розуміти, що з нею сталося щось серйозне. Кожен день, коли я прокидаюсь, моє серце стискається від думки, що вона може бути далеко від мене, у небезпеці, а я навіть не знаю, де її шукати.

Я просив у всіх, кого міг, про допомогу. Учителі, однокласники — всі шукають, але результату немає. Всі ті дні я пробував дзвонити, писати, навіть записав відео і виклав у соцмережі, але жодної відповіді. Лише мовчання. А вночі мене охоплює страх — що, якщо я вже не встигну?

Ще більше нервую, коли бачу, як Христина знову починає наближатися до мене. Вона вже встигла зробити кілька спроб поговорити зі мною, але я не витримав і сказав їй прямо в очі, що не хочу з нею бути. Я не можу думати про неї, коли моє серце шукає лише Віку. Христина відповіла на мої слова злісною посмішкою, але я вже не мав часу для її ігор.

Ми з другом Арсеном почали обшукати все місто. Я намагався все відновити в пам'яті: куди Віка могла піти, де була останній раз перед тим, як зникла. Ми обходили кожен двір, кожен підвал, кожен покинутий будинок. Якби я тільки знав, куди ще звернутись... Але я не знаю, що ще зробити. Це відчуття безсилля, коли ти знаєш, що твоя людина зникла, а ти не можеш їй допомогти. Чому я не зміг зрозуміти, що з нею не все в порядку раніше?

У кожному погляді на мене Арсен бачить тривогу, я це відчуваю. Йому теж боляче, але він підтримує мене. Він навіть спробував розшукати людей, які могли б знати що-небудь, а я просто... я просто не можу стояти на місці. Я знаю, що це не допоможе, але я мушу зробити хоч щось. Вона не може бути просто так зникла.

Кожного разу, коли я заходжу до школи, я сподіваюся побачити її. Чекаю, що раптом вона з’явиться з-за рогу, посміхнеться і скаже: «Все добре, я тут». Але замість цього я йду в порожню класну кімнату, і все здається ще більш безнадійним.

Врешті-решт, я звернувся до приватних детективів. Мені не важливо, скільки це коштуватиме — я все витрачу, аби знайти її. Що б я не робив, я мушу бути певен, що вона в безпеці. Нехай я намагаюсь, хай навіть це здається безнадійним, я зроблю все, щоб вона повернулася.

Кожен день минає все важче, але я все ще вірю, що знайду її. Віка не може бути зникла назавжди.