Читати книгу - "Максим Темний. Володар Заборонених Земель., Костянтин Шелест"

Піднімаючись за дівчатами на другий поверх, Макс спіймав малу́, що як раз пробігала повз, і поклав їй у долоню срібну монетку. На очманілий дитячий погляд хитро підморгнув. "Поділися з братом, гаразд,? – сказав одними губами, та ж радісно закивала.

Зайшовши в кімнату за дівчатами, потягнув за руку новеньку, розвертаючи обличчям до себе. Шатенка, карі очі, риси обличчя приємні, мила дівчина. Тільки відмити треба.

– Нумо... треба потерпіти трохи, зможеш?

– Не знаю, пане, – голос усе ще був ніякий – схоже, вона не дуже розуміла, що з нею відбувається.

– Тебе як звати-то? – народив він розумну думку.

– Сем, пане...

– Дивись, зараз я зроблю тобі боляче, потерпи, дорахуєш до трьох і стане відразу легше. Потрібно потерпіти – тобі не тільки губу розбили, а й із зубами проблеми влаштували. Треба виправити, а то кривою залишишся.

– Кривою? – Сем ніби прокинулася, – ви лікар, пане? Тільки в мене грошей зовсім немає, а собою я платити не стану, ось! – трохи зло викрикнула вона.

– Стоп! Не кричи, – осадив її Макс, додавши в голос влади. – Собою платити не потрібно, та й плата буде не велика. Чесно тобі кажу. Ось, до речі – для цієї панянки ти мені й допомагала підібрати одяг. Я ж тебе не обдурив? Дивись – у вас фігури майже однакові, як я й казав... – Сем, ніби прозрівши, втупилася в Сею і несміливо посміхнулася половиною обличча.

– Все? Заспокоїлася? Давай почнемо, а то вже треба не до трьох, а до чотирьох рахувати... краще не тягнути.

– Добре, пане, – погодилася дівчина, – що треба робити?

– А нічого, присядь ось тут, – посадив її на простенький триногий табурет, – усе, готова? Почали, – і прихопивши її голову, щоб не крутилася, притиснув долоню до її обличчя просто на хворе місце. А за хвилину акуратно вклав сплячу на ковдру прямо на підлозі. Іншого варіанту не було – дуже вже запилений в неї був одяг. Дівчина витерпіла все без звуку, тільки пальці намертво затиснули край плаття, що втрапило до руки.

– Ось і молодець... – упівголосу похвалив Макс сплячу дівчину, він не став її митарити болем, а одразу ж після другого рахунка і приспав. Хотів перевірити як вона буде себе вести в цій ситуацїі - і перевірив.. – Ну, що ти скажеш?

– Мені підійде. Що не вміє – я навчу, головне, що людина хороша. І не дурна.

– Теж вірно, – глибокодумно резюмував Макс, – тільки потерпи, ще нічого їй не кажи. Ти можеш дати їй частину свого одягу? Треба все ось це, – він гидливо вказав на брудну купу, – викинути і купити їй нове, придатне для дороги. Тепер у тебе буде напарниця в заняттях, не будеш казати, що я тільки над тобою знущаюся. – Поки він будив дівча, без зайвих слів, Сея полізла в сумку і витягла блузу, штани, чоботи були замалі, а куртка поки не потрібна. Далі дівчина сиділа і чогось чекала, дивлячись на Макса.

– Усе, я в купальню, готуйтеся, – тільки коли він вийшов, та дістала з сумки більш інтимні предмети жіночого гардеробу.

Години через три вони обідали. Сем, якщо зі спини, відрізнялася від Сеї тільки кольором волосся. Обід був дуже смачний, хоч і доволі простий: "Треба зазирнути до кухарки, попросити наготувати нам чогось отакого... побільше", – вирішив Макс, дивлячись, як зголодніле дівча, бореться з бажанням вхопити побільше, а намагається їсти не поспішаючи, відкушуючи невеликими шматочками. Коли вона більш-менш наситилася, почав розмову.

– Сем, я хочу запропонувати тобі роботу. Не просту, але ти впораєшся, я вже впевнений.

– Яку, пане? – дівчина перестала їсти зовсім і уважно слухала, – я на все згодна, якщо це не проти честі й совісті...

"Он як! А чи багато в моєму світі запитують про таке коли влаштовуються на роботу? Пофіг що робити, аби платили"... – вголос продовжив, – потрібна дівчина – помічниця для молодої леді. Леді подорожує і, ти ж розумієш, не може бути сама. Яка буде робота – допомога, або особиста участь у справах, якщо попросять, допомога з одягом, ну і таке інше. Думаю – ти краще за мене знаєш, що може бути потрібно молодій леді. Штука в тому, що тобі доведеться бути разом із нею в дорозі й дуже далеко звідси. Дорога різна, дуже часто пішки, а то й бігом. Скажу відразу – вимоги будуть суворі, виконувати їх неухильно, але ніхто тебе не принизить, не образить, вище твоїх умінь не зажадає, оплата буде вчасно і чесно. Крім цього – одяг, стіл, лікування коштом пані. Що ти на це скажеш?

Дівчина явно була в шоці.

– Пане... ви пропонуєте таке... нічого з цього ніколи в житті в мене не було. Ні оплати, ні нормального поводження... Що стосується поїздок, то мене це не лякає, я сирота, ніхто тут мене не чекає. Бачили ж – сиділа під стіною... Якщо все як ви сказали, якщо проти честі й совісті не треба... то я згодна... Та мені й нема чого вибирати... або з міста йти. Ославили мене... Чи захоче пані з такою... – Сем опустила голову.

– Захоче, – підключилася Сея.

– Ще одне, – додав Макс, дивлячись, як в очах дівчини прокльовується розуміння. Та повернулася до нього, – якщо ти скажеш – "Так", то мусиш мовчати про все те, що дізнаєшся, чи випадково почуєш, чи здогадаєшся про життя твоєї пані й тих, хто з нею поруч. Це дуже важливо і, якщо ти відчуваєш, що не зможеш утримати таємниці в собі, краще скажи зараз. Ніхто тебе не покарає, одяг залишиться тобі – платити за нього не потрібно, крім цього я дам тобі золотий. За чесність.