Читати книгу - "Максим Темний. Володар Заборонених Земель., Костянтин Шелест"

– З вас сто золотих, за зіпсовані стріли і втрачений час. І думайте швидше, за п'ять хвилин буде вже двісті.

Папаша придушено гикнув, витягнув із відстовбурченої кишені гаманець і тремтячою рукою простягнув його Максу. "Приготував, видно, дорогому гостю", – подумав той.

– Ось так... А все могло бути добре... Поясни вже, нарешті, усім своїм нащадкам – поважати треба людей, не обманювати й не ображати. Так, Солько? – дівка стояла ні жива, ні мертва. Проходячи повз. Макс акуратно висмикнув ще дві стріли, звільнивши прибитих ними, і сказав, звертаючись вже до дівчат, – Усе, концерт закінчено... Сем, помахай дівці ручкою, пора вже прощатися. – Очманіла в кінець Сем, а за нею машинально і Сея, помахали всім і потопали за Максом на вихід. Але не далеко – несподівано для Макса, Сем розвернулася і пішла назад. Підійшовши до одного з хлопців, кілька рахунків дивилася на нього впритул, поки він не почав злякано задкувати, і тут вона пробила йому улюблений Максів удар. Скиглячи й підвиваючи, вхопившись обома руками за постраждале місце, хлопець звалився на землю, дівчина з люттю плюнула йому в обличчя, прошипівши, – Не будеш, лайна шматок, руки розпускати, – розвернулася і з гордим виглядом королеви пішла вперед, навіть обігнавши Макса. «Наша людина, хороша реакція», – подумав той, підморгнувши Сеї.

Уже за вечерею, сидячи за столом у таверні, його пробрало – почав хіхікати. Вони втрьох сиділи в загальному залі, але в відгороженому кутку – мала помічниця постаралася й організувала все за першим розрядом наскільки це взагалі було можливо. Несподіваний сміх розпирав йому душу, на незрозумілі звуки почали озиратися інші відвідувачі, але зупинитися він не міг. Та, власне, й не хотів – давно не сміявся ось так, від душі й щосили. Дівчата переглянулися, дивуючись, але Макса розносило дедалі більше... – вона... і... і справді... не... не... не... незрівнянна, – нарешті видихнув він, – один ніс чого вартий... Тут, зрозумівши про що він, розсміялися і дівчата. І це було добре, значить – усіх попустило. А сміх подовжує життя. Так кажуть розумні люди.

Відсміявшись, Макс озирнувся – сміх сміхом, але про безпеку не варто забувати – вони сиділи в дальньому кутку, поруч було два порожніх столи, уваги після того, як він перестав реготати на них більше ніхто не звертав. Навіть у загальному для залу тлі емоцій вони були нікому не цікаві – на дівчат ще поглядали і то з утилітарною метою, а він нікому потрібен не був. Поклав мішечок із грошима перед Сем, але звернувся до ельфи.

– Тепер у тебе є гроші, з них ти можеш заплатити платню своїй помічниці ну, або купити ще щось, – перевів погляд на служницю. – Сем, це вам із пані на всілякі витрати. А оскільки ти її помічниця – то розпоряджатися грошима будеш саме ти. Ти вирішуватимеш, чи варто купити ось цю річ, чи пошукати кращу. Ти будеш віддавати гроші купцям і крамарям, ти будеш знати, скільки ви витратили і скільки у вас ще залишилося, і думатимеш, на скільки днів ще вистачить. Це не надто важко для тебе? – дівчина дивилася на нього круглими очима.

– Пане... Леді Сея... але в мене ніколи не було стільки грошей... я ніколи не купувала такі дорогі речі, як потрібно леді. У мене своїх-то ніколи й двох золотих не набиралося. Я не...

– Я тебе навчу, – Сея доброзичливо поклала свою долоню на її, а Макс, згадавши вогники в її очах, почав сумніватися, що зробив для Сем добру справу. Тут він згадав справді дуже важливий момент і все інше відійшло на другий план.

– А скажи-но мені, мила, ти куди цілила, коли стріляла?

– Так... нікуди... якось само... – Сея ошелешено замовкла.

– Ось-ось... і я так думаю, – підхопив її думку Макс, – ти вліпила три стріли в один рахунок, нікого не зачепивши, а тільки прибивши одяг до паркану. Твої навички відновлюються. Тож усе правильно ми робимо, будемо тренуватися і ти знову будеш найкращою.

Доїдаючи вечерю, Макс придумав чим спантеличити Сем ще більше – відправити її на кухню перевірити все те, що він просив приготувати. Їхати збиралися вранці, все одно за кімнати заплачено на добу, то чого в лісі ночувати? Зараз Сем стояла розгублена, затиснувши мішечок із грошима в руці й не знаючи, куди його прилаштувати. Подумавши ще трохи, дістав їй ще одну сумку, таку саму як у Сеї.

– Дивись, ось ложка, – взяв зі столу інструмент. Запам'ятай її якось, щоб ти могла в думках або в назві відокремлювати її від якихось інших ложок. Наприклад – ложка з гнутою ручкою, – вказав на зайву кривизну дерев'яного виробу, – або може це буде дуже дорога, срібна ложка, або навіть просто – брудна ложка. Саме за цією назвою і тим, як ти запам'ятала її, ти й знайдеш у сумці. Просто кладеш її туди, – подав дівчині інструмент. – Так, - підтвердив, коли вона виконала, а тепер опускаєш руку і згадуєш цю ложку саме так, як ти її запам’ятала. – Дівчина вийняла з сумки руку з ложкою.

– Усе не складно, буде багато предметів – треба пам'ятати все. Куртка така чи інша, ніж такий чи з подряпиною на ручці, золота монета чи мішечок шкіряний з довгим шнурком, – вказав на той, що вона тримала в руках. – Крім тебе, мене і Леді ніхто туди не залізе – це добре від усяких злодіїв. Усі думатимуть, що там порожньо – та й добре. Тобі потрібно буде перебрати всі речі, розподілити, де у вас що і чиє, і розкласти у дві сумки. Так само і з їжею. За неї не переживай – у сумці нічого не псується, не розливається і не забруднюється. Якщо ти туди поставиш глиняний горщик із супом, щойно з плити, то за рік дістанеш його таким самим, як і був – гарячим і смачним у цілому горщику. Свіже м'ясо, овочі, фрукти – все складаєш туди. Не бійся, нічого не забрудниться. Враховуй тільки, – Макс згадав свої бойові будні, – що, крім великих шматків, мають бути ще й дрібні. Ну уяви, – вирішив він пояснити, відчуваючи, що дівчина під впливом абсолютно нового для себе життя ніяк не зорієнтується, – уяви, що ми їдемо десь разом з іншими людьми. Потрібно перекусити просто на ходу, а ти дістаєш із сумки відро із супом або свинячу ногу вагою десь кілограм п'ять... що подумають люди, які бачили, що твоя сумка порожня і теліпається в тебе на боці? Та і як таке їсти на ходу? А ось наявність там кількох шматків м'яса в ганчірочці буде цілком нормальною. Зрозуміло, про що я?