Читати книгу - "Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі"

справу і попередь, якщо я тобі заважатиму.

— От тільки нашої проблеми це не вирішує, — скрушно

продовжила Наомі.

Голден не міг поцілувати її крізь скафандр й тому обійняв, прос то притягнувши до себе:

— Мені подобається вирішувати з тобою «смертельні

й нерозв’язувані» задачі, — промовив він.

Тут Корін, яка саме повернулася до шлюзу, коли про нього

згадала Наомі, раптом промовила:

— Сезам, відчинися.

Люк від’їхав у сторону.

— Чорт би тебе забрав, — видихнув Голден. — Ти що

розчаклувала ці двері?

— Там зелений вогник блимав, — пояснила Корін.

— Це ти зробила? — знову повернувся до Наомі Голден.

— Нєа.

— Значить, треба бути дуже обережними, — Голден передав

свій автомат і решту магазинів Хуаресу, а сам дістав пістолет. —

Прикрий мене, коли відчиниться внутрішній люк.

Кесс кивнула, і Наомі стартувала цикл на вхід. Зовнішній люк

зачинився, і цілі дві хвилини вирівнювався тиск. Усі, крім

Наомі, націлилися на внутрішній люк, коли він нарешті

відчинився.

По той бік виявився короткий коридор, що впирався

в наступний ліфт, а також виводив у наступний коридор, що

посеред дороги відхилявся ліворуч.

— Отой веде на місток, — пояснила Корін. — Має п’ять метрів

завдовжки і десь зо півтора завширшки. Є свій окремий люк, але

він зачиняється та відчиняється лише у разі аварійної

декомпресії. Або хтось зі служби безпеки оверрайдне інші

команди.

— Отже, це наша перша ціль, — кивнув Голден. — Кесс, коли

ми зайдемо, ти береш праворуч і одразу до станцій служби

безпеки. Хуаресе, ти — ліворуч і намагаєшся вогнем відволікти

їхню увагу від Кесс. Ми з Корін спробуємо напряму дістатися

Ешфорда. Під загрозою смерті він одразу всьому цьому покладе

край. Наомі, ти лишаєшся тут, але будь готова бігти до нас, тільки-но ми гукнемо. На тобі — контроль над кораблем.

— Гівно — план, Ель Тее, — вишкірився Хуарес.

— У тебе є кращий?

— Ніт, тому краще берімося до справи.

Хуарес підняв гвинтівку й рушив уперед коридором, хутко

човгаючи магнітними черевиками по підлозі. Одразу за ним

ішла Кесс, поклавши руку йому на плече. Третім був Голден, якого ззаду прикривала Корін. Наомі лишалася біля ліфта, знервовано стиснувши у руках ящик з інструментом.

Перед поворотом у новий коридор Хуарес рукою подав знак

зупинитись і вихилився за ріг. Потім відступив і промовив:

— Схоже, чисто аж до самого входу на місток. Йти треба

швидко. Нізащо не зупиняйтеся. Можемо перемогти, тільки

діючи максимально агресивно.

Усі згідливо помугикали, він полічив до трьох і з криками

«Бігом! Бігом! Бігом!» кинувся за поворот, де його одразу

й підстрелили.

Це сталося так несподівано, що Кесс аж відступила назад

і вперлася в Голдена. Хуарес закричав від болю й вернувся назад

у їхній коридор. По переділках і палубі навколо них дзвеніли

постріли куль. Їхній звук дуже відволікав після тривалої тиші

вакууму у ліф товій шахті. Оглушав.

Кесс і Голден схопили Хуареса попід руки й відтягнули назад.

Поки Кесс прикривала їх із-за повороту, Голден оглянув його

рани. Йому влучили в стегно, плече й стопу. Нічого

смертельного на перший погляд, але в сумі кровотеча з усіх

трьох могла його швидко докінчити. Голден відтягнув його аж

до шлюзу. Він жестом указував на аварійний люк, поки Наомі

нарешті його не зрозуміла і не кивнула у відповідь.

— Зроби, що можеш, — попросив він і вернувся назад до Кесс.

Він поклав руку їй на плече, даючи знати про своє повернення.

Дівчина відповіла:

— Судячи зі стрілянини, там від десяти до двадцяти солдатів.

Переважно автомати й пістолети. Один дробовик. Коридор

прострілюється наскрізь. Нам не пройти ним.

— Бляха! — з відчаю вилаявся Голден. Усесвіт чекав, поки йому

влаштували реальну прочуханку, потім присвітив промінчиком

надії, щоб отак знову вирвати її