Читати книгу - "Межі пристойності, Лана Вернік"

Злата вагітна. Двійнею. На УЗД було чітко видно два окремі ембріони, дві окремі плаценти, і під кожною з них — окрема гематома. Вона здала аналізи, лікар зробив призначення і рекомендував повний спокій. Стан не критичний, але, якщо не поберегтися, загроза викидня є.

Злата не хотіла їхати в Гамбург. Якби ж він її послухав… Вагітність стала би радісною новиною і не несла б такого гіркого присмаку можливої втрати одразу двох дітей.

Він просидів так близько півгодини, дивлячись на воду і мнучи в правій руці точилку для олівців, стилізовану під жовтий круглий смайлик. З роздумів його вивів Натан, котрий обережно охопив обома руками його праву руку і над урною витряс з неї рештки точилки. Артур не помітив, як розчавив пластикову кулю, і приголомшено дивився, як її рештки висипаються в урну з його долоні, разом з краплями крові, бо об лезо він трохи розсік шкіру пальців.

Натан сказав йому, щоб їхав до дружини. Завтра п’ятниця — може лишитися вдома. Вони чекають його тут у понеділок, удачі. Артур подякував і пішов.

У п'ятницю приїжджала Вікторія з донькою, розповідала, що в неї теж була гематома і загроза викидня, бо вона впала з велосипеда, але вилежалась, і тепер вже Лаура не дає полежати. І у Злати теж все буде добре.

В суботу вдень у скайпі, подзвонив Паскаль, котрий не знав про їхні проблеми і радісним тоном заявив, що має для них ДУЖЕ ХОРОШІ НОВИНИ. З ним зв’язався колекціонер зі Швеції й поцікавився каблучкою. Сказав, що хоче її купити, бо має сережки з цього ж комплекту і з таким же тавром. Паскаль йому пояснив, що не є власником коштовності, а дізнається інформацію для друга, котрий намагається з’ясувати походження тавра. Тому, готуйтесь. Скоро з вами зв’яжеться той колекціонер, а він чекає потім звіт, бо нутром чує, що дуже скоро доведеться їхати в Гуддінге (місто південніше Стокгольму), знайомитись з родичами.

Паскаль з’явився в ефірі, наговорив багато чого і вимкнувся. Артур насупився. Він сидів у їдальні за обіднім столом, бо Злата після обіду дрімала в спальні. Точно зрозумів, що зараз йому має хтось дзвонити і дзвінок надійшов дуже швидко. Прийнявши виклик і поглянувши на сивого чоловіка, котрому на вигляд було далеко за шістдесят, Артур зрозумів натяки Паскаля, бо на нього дивилася пара бездонних синіх очей...