BooksUkraine.com » 📖 Сучасний любовний роман » Врятована коханим, Маринка Черемних 📚 - Українською

Читати книгу - "Врятована коханим, Маринка Черемних"

106
0
На сайті BooksUkraine.com ви знайдете великий вибір книг українською мовою різних жанрів - від класичних творів до сучасної літератури. "Врятована коханим" автора Маринка Черемних. Жанр книги: 📖 Сучасний любовний роман. Зберігайте свої улюблені книги у власній бібліотеці, залишайте відгуки та знаходьте нових друзів-читачів. Реєструйтеся та насолоджуйтесь читанням на BooksUkraine.com!

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 24 25 26 ... 29
Перейти на сторінку:
13 глава. Мілана

Пройшов тиждень з нашого проживання у Карпатах. Комплекс вже почали будувати. Головний бригадир контролює та допомагає іншим хлопцям за планом, який Тимур надав їм відразу ж. Загалом, ми маємо на меті збудувати двохповерховий комплекс, в якому буде: СПА, фітнес клуб, 2 лазні, басейн, великий хол, кабінети для масажу та косметології, наш спільний кабінет з Тимуром, як керуючих, роздягальня, і звісно ж баскетбольний спортзал. Все саме так, як ми з Тимуром і уявляли. Планували ще знайти вірного та відповідального заступника, щоб мати вихідні, які ми будемо проводити разом... Напевно.

Вчора сталася наша перша сварка і ми не розмовляємо. Посварилися через розміщення кабінетів. Я запропонувала зробити на першому поверсі 6 кабінетів, а на другому розмістити великий баскетбольний спортзал, роздягальню та решту кабінетів. Він же хотів зробити все трішки по-іншому, що і призвело до зовсім невеликої сварки, бо я загорілася як маленький сірничок. І як би він не намагався зі мною сьогодні заговорити- я мовчала, лише періодично мугикала йому, що викликало у нього протяжні періодичні вдихи та видихи. Нехай помучиться трішки.

Втомлена після сьогоднішньго дня, я вийшла з ванної в одному рушнику. Хвала Богу Тимура не було у спальні. Я витягла улюблений бежевий халатик, такий же коротенький, як і всі інші, а внизу він був мереживний. Вирішила білизну не одягати. Ну я не провокую його, взагалі ні... Зав'язала тоненький поясок, посміхнулася у дзеркало та пішла на кухню.

Закрила двері та зайшла на кухню. Перед входом зробила байдужий вираз обличчя та трішки надула губки. Тимур сидів в одних штанах за столом, пив чай та задумливо дивився у вікно. Зосереджений, рідний, гарний і такий сексуальний... ох, я вже збуджена. Вже була 19 година вечора і Карпати освічувалися безліччю різнокольорових ліхтарів. Я пройшла повз нього та залишила за собою шлейф його улюбленого лосьйону з ваніллю. Почула, як він жадібно втягнув носом аромат.

Дістала чашку, поклала пакетик чаю з мелісою та включила чайник. Не встигла навіть повернутися, як мене вже притиснуло гаряче чоловіче тіло до стільниці і я вперлася в неї животом. Нахабні та бажані руки опустилися на стегна та гладили їх, а теплі вуста почали цілувати мою шию. Заплющила очі та повністю піддалася йому, розслаблюючи тіло. Ну не можу я на нього довго злитися, не можу, як би не хотіла, але не виходить. Як можна злитися на людину, яка тебе врятувала від тирана? Яка подарувала мені спокій, кохання, захист. І яка продовжує це робити кожного дня

- Вибач мені, я така дурненька в тебе- прошепотіла йому я та поклала свої руки поверх його на стегнах

- Я на тебе ні за що не тримаю образи. Я розповів робочим та надав схему, щоб зробили кабінети так, як ти запропонувала- він і тут пішов мені на зустріч. Повернулася до нього обличчям та потонула у карих очах, які випромінювали кохання та пристрасть до мене

- Вирішив перевірити мою витримку, коханий?- поклала долоні йому на голий торс та провела ними до самих плечей

- А ти вирішила мене звабити?- відповів питанням на питання

- Зовсім ні

- Кицю, ти брехуха

- Я ж кажу, що ні. Просто, мені так комфортно ходити. Напевно, зараз піду вийду на балкон- вирішила подражнити його я. Це він ще не знає, що я без білизни. Відчуваю, що якщо чоловік це дізнається, то мені буде непереливки зараз

- Іди. Тільки спочатку я одягну на тебе паранджу. Не вистачало мені тільки у поліцію за все своє життя загриміти- я засміялася з його серйозного виразу обличчя

- Який же ти ревнивий власник- огорнула міцну загорілу шию руками

- Ти знала, з ким зв'язувала своє життя, кохана- підхопив мене під сідниці, посадив на стільницю та вимкнув чайник, який ще навіть не встиг закипіти. А от я вже повністю закипіла зсередини... Став поміж моїх розведених стегон

- Я чаю хочу випити- збрехала йому

- Пізніше. А можливо і завтра- пірнув руками на внутрішню частину стегон, від чого я взагалі не могла дихати нормально

- Чорт...- прохрипів Тимур, коли побачив, що я без білизни.- І ти збиралася йти на балкон так? Ну ні, такого точно не буде!

- Ревнивець- скинув з мене халатик одним різким рухом, і я зробила те ж саме з його штанами. Виявила, що він був без боксерів

- Я ж сподіваюся, що ти в такому вигляді ніде не збирався виходити?- гралася зі своїм улюбленим дружком

- Хотів поїхати випити кави та погуляти- ледве розібрала, що він сказав, бо від моїх ніжних рухіва часто хапав ротом повітря

- Ні!- твердо мовила я

- Яка ж ти ревнива, кицю- і поцілував мене. Наші язики спліталися один з одним, але його прямо таки показував, хто в цій битві головний. Моє тіло вимагало скорішої розрядки, низ живота солодко тягне від його дотиків та палких поцілунків. Взяв мене під стегна та пішов кудись. Не встигла і оком кліпнути, як мою спину вже пронизали холодні простирадла в нашій кімнаті. Від неочікуваної зміни температури, я застогнала.

Язик Тимура таке виробляв на моєму тілі, а особливо нижче живота, що я задихалася від його рухів. Кімната крутилася, а тіло вигиналося назустріч моєму сексуальному власнику. Чоловік різко, але надто ніжно ввійшов в мене і ми знайшли світ ритм.

Насолода розлилася лоскотним теплом у всьому тілі. Я вирівнювала своє дихання разом з чоловіком. Витерла долонею його спітніле чоло. Тимур поклав голову мені на груди і точно чув моє нестримне серцебиття. Його ж серце, здається, що зараз просто вилетить. Тимур порушив нашу комфортну тишу:

- Вибач мені, що з самого початку не пішов тобі назустріч. Ти завжди права. Я тобі довіряю, як собі- от дурненький. Він і справді подумав, що я на нього серджуся?

- Тим, ти думаєш, що я на тебе ображаюся, чи що?- заглянув в мої очі він.- Такого ніколи не було і не буде. Я рада, що ти дослухався до моєї думки. Але... наступний комплекс тут ми побудуємо вже за твоїм планом

- Ти гадаєш, що цей комплекс порадує багатьох людей?- якимось тривожним голосом запитав він

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 24 25 26 ... 29
Перейти на сторінку:

!Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Врятована коханим, Маринка Черемних», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Врятована коханим, Маринка Черемних"