Читати книгу - "Мистецтво мріяти. Як отримати те, чого насправді бажаєш"

Джулія, наприклад, визначила письменницьку працю осереддям свого життя. Якщо в неї не буде досить простору й часу, щоб писати, оволодіння грою на гітарі не стане великою втіхою. По суті, їй і не захочеться це робити. Проте якщо з письменництвом та життям у цілому все складеться, її енергії та впевненості без проблем вистачить також на «не обов’язкове, але бажане». Її обрії розширяться, і перед нею відкриються нові перспективи. Так буде і з вами.

Не кожен уявний день так легко й чітко класифікувати, як у випадку Джулії. За словами Ейлін, єдиним незмінним компонентом її щастя (окрім родини в категорії «хто») є керівна робота. Хоча квартира у високому фешенебельному будинку та дизайнерський одяг, які вона визначила як «не обов’язкові, але бажані» природним чином випливають із посади та зарплати, про яку вона мріє. Пітер наполягав, що буквально всі елементи змальованого ним ідеального дня (як власника молочної ферми) принципово необхідні й незамінні. Його влаштує тільки повний сценарій без жодних варіацій. Чудово – побажаймо йому успіху! На які б складники ви не розділили свою фантазію, наше наступне завдання – виміряти відстань між вашим життям зараз та ідеальним днем із мінімальним набором компонентів, здатних зробити вас щасливим.

Питання № 4. Яким є ваш трохи «відредагований» ідеальний день за умови, що ви залишили в ньому тільки незмінні елементи?

Звичайно, якщо ви думаєте, як Пітер, то цей день мало відрізнятиметься від своєї повної версії. Джулія, з іншого боку, дала такий опис:

«Я живу в Нью-Йорку, де мешкаю зараз, – тільки в просторішій квартирі. Встаю рано, п’ю каву разом із чоловіком, годую котів і йду до свого робочого кабінету в кількох кварталах від дому. Це кімната на верхньому поверсі цегляного будинку, що виходить вікнами на чарівне старе подвір’я. Я пишу до полудня або трохи довше, якщо є настрій. Потім забираю пошту, йду до спортклубу, тренуюсь і плаваю.

Решта дня в цілому така сама, як і в попередньому описі: обідаю з подругою… відвідую книгарню… печу хліб… слухаю музику… вечеряю з друзями. За винятком великого будинку в Нью-Мексико, коня, друкарського верстата й гітари – принаймні поки що».

Якщо ви чітко уявили відредаговану версію свого ідеального дня, спробуйте відповісти на ще три важливих питання.

Питання № 5: Котрі з елементів цього дня (якщо такі є) ви вже маєте?

Мало хто з нас повністю незадоволений власним статус-кво. Деякі з наших бажань та захоплень усе ж таки змогли реалізуватися. Це запитання демонструє, що вже гаразд із вашим життям; воно вказує на джерела задоволення, які ви вже маєте. Саме вони стануть вашою базою та джерелом енергії, коли ви почнете рухатися далі й додавати до свого життя те, чого ще прагнете. Повне усвідомлення того, що у вас є, також допомагає визначити те, чим ви незадоволені, й зосередитися на ньому – а це предмет наступного питання.

Питання № 6. Яких складників вашого відредагованого ідеального дня явно немає у вашому житті зараз? Використовуйте три категорії – що, де і хто, – щоб чітко ідентифікувати те, чого вам бракує.

Ці два питання щільно пов’язані, а відповіді на них можуть вас здивувати. Джулія зрозуміла, що її трохи відкоригований ідеальний день не так уже й сильно відрізняється від того, що вона має зараз. У неї є всі «що» та «хто» – робота, четверо котів, чоловік і друзі, музика та фізичні вправи. Величезною дірою в її житті залишається елемент «де». Її квартира маленька й тісна, і їй бракує простору для роботи. Ейлін уже має основні складники моделі свого ідеального життя – родину, яку любить, та відповідальну й непогано оплачувану роботу, – але хоче всього цього в більш грандіозних масштабах та яскравіших, сміливіших кольорах. Вона мріє бути великою начальницею, а не просто секретарем-адміністратором. Вона хоче все сповна. А вдома їй бракує розуміння й допомоги з боку родини.

Пітер, з іншого боку, зізнався: «У мене немає жодного з компонентів мого ідеального дня – нічого з категорій „що“, „де“ і „хто“. Я працюю водієм вантажівки й мешкаю в страшенно маленькій квартирі. Але зачекайте хвилинку – я гарний механік і стараюся підтримувати машини в чудовій формі. Якби в мене було трохи грошей або я міг заощадити певну суму, мабуть, викупив би одну з вантажівок у свого боса. Щоправда, вони не для худоби. У будь-якому разі ферма – це головне. Як же мені її мати? Хоча в одному мені пощастило. Я вже знаю дівчину, з якою б хотів одружитись, і знаю, що їй би сподобалося жити на фермі».

Тепер ваші фантазія і реальність стоять поряд – і ви можете їх порівняти. Можливо, ви зрозуміли, що ваше нинішнє життя не таке вже й далеке від ідеалу, як ви про це думали; або, як Пітер, підтвердили для себе, що ніби цілі світлові роки віддаляють вас від того, де б ви хотіли бути. Але в будь-якому разі зараз ви точніше знаєте, чого вам бракує… і знаєте, над чим треба працювати. Мрія і реальність – у фокусі уваги. Тепер зосередимося на відстані – або бар’єрі – між ними. Уперше з того часу, як ми почали нашу співпрацю, хочу попросити вас добре придивитися до «суворої дійсності».

Питання № 7. Що заважає вам уже завтра розпочати жити у своєму «відредагованому» ідеальному дні? Що потрібне, аби отримати всі елементи, котрих бракує? Які проблеми чи перешкоди стоять зараз на вашому шляху до цього?

Для Джулії це гроші. Більша квартира коштуватиме їй удвічі дорожче порівняно з тією сумою, яку вона нині платить за оренду, а їй доведеться викласти ще принаймні 100 доларів на місяць за окремий кабінет.

Ейлін усвідомила, що єдине, чого їй бракує, – це впевненість і віра в себе. Вона сказала: «Гадаю, у мене є досвід та знання для керівної посади у видавничій сфері. Ні, я точно це знаю! Але я боюся зважитися на якийсь рішучий крок. Те саме стосується родини. Я можу попросити – або навіть вимагати – більше допомоги, але не хочу, щоб вони на мене сердилися!»

За словами Пітера, йому потрібно дуже багато всього – власне ферма, гроші, уміння доглядати за коровами та досвід керування молочною фермою. Усе це настільки приголомшило його, що він був готовий здатись із самого початку. Зібравшись із думками, він назвав дві основні перешкоди, які зводили нанівець його сподівання. Перше: «Я не вірю, що із зарплати простого робітника можливо заощадити гроші на купівлю ферми». Друге: «Навіть якщо це можливо, я не знатиму, з чого розпочати, за що братися».

Що ж стоїть між вами і «відредагованим» днем вашої мрії – мінімальні «що»,