Читати книгу - "Школа непотрібних дітей, Світлана Бонд"

"Довелося звільнитися з роботи та повернутися додому. Обірвала всі зв'язки з батьками, ненавиджу їх! Вони здали нас цим людям. Тепер через них страждає моя донька.

Раніше я думала, що, перебуваючи далеко від родини, зможу захистити їх, але не змогла".

"Із самого ранку все місто на вухах. Реву, не можу заспокоїтися. І все тому, що "один із найвидатніших лікарів міста разом з усією родиною був спалений у власному будинку". Хтось здійснив навмисний підпал будинку моїх батьків. Проводилося багато експертиз, велися розслідування і з'ясувалося, що перед підпалом їх усіх чимось накачали – щоб не прокинулися. Вони згоріли живцем.

У їхньому будинку було знайдено тіло невідомої обгорілої дівчини, за описом дуже схожої на мене. Всі впевнені, що це я. Складно судити по обгорілому тілу, але в неї були мої сережки й таке ж татуювання на грудях. Є деякі думки з цього приводу, потрібно дізнатися у Павла. Він збирається повернутися в місто".

"Павло з’ясував багато нового. Навіть Анатолій із його чортовою дружиною не в курсі.

Батьки підозрювали про можливу небезпеку і підготувалися. Дали зрозуміти, що тієї ночі ми будемо втрьох в одному місці. Ніхто не здогадувався, що замість мене там зовсім інша дівчина. Вони виявилися розумнішими та пожертвували нею заради мене. Гідний вчинок. Інсценувати мою смерть, щоб відвернути ворогів. У них це вийшло, тепер я офіційно мертва. Єдине, за що я можу пишатися батьками".

"Ми переїхали в новий будинок на краю міста, тут добре і Соні подобається. Тут нас не знайдуть, сподіваюся, не шукатимуть. Тільки далі їм доведеться без мене, я поїду. Не хочу наражати родину на таку небезпеку, без мене їм буде краще".

"Переконала доньку за жодних обставин нікому не розповідати про татуювання. Навіть татові не показувати (не ризикну йому довіряти). Соня присягнулася, що мовчатиме. Вона вже доросла, одягається сама, сподіваюся впорається".

"Наостанок Павло поділився зі мною дуже важливою інформацією. Залишу тут.

Тіло невідомої дівчини, що згоріла в будинку моїх батьків – це третій об'єкт Женя Омельченко. Ми з нею зовні були схожі, і сережки в нас однакові, не дивно, що нас переплутали. Потрібно попередити інших, бо якщо приходили за мною, то прийдуть і за ними.

Але що найжахливіше, мої батьки були також сильно замішані в експериментах на людях, як і Анатолій Аддінгтон із дідом, і були їм непотрібними конкурентами. Замість того, щоб об'єднатися, вони руйнували одне одного. В Анатолія вийшло краще. Він підставив мого батька, посадив у в'язницю і позбавив усього. Йому вдалося переманити на свій бік усіх людей і навіть Ольгу. Батьки були такими наївними, думаючи, що цей шлюб зможе об'єднати їх. Так ось, не зміг.

Самі постраждали від цього союзу. Анатолій спалив їх у власному будинку. Він спалив батьків своєї дружини.

Знала б ти, Олю, які люди тебе оточують, перетворилася б на чудовисько, яким зробили мене!

І радій, не тільки мене батьки використовували у своїх цілях, з тобою вони чинили не краще. Їх більше немає, а ти страждай!"

"Це останній запис.

Тепер, коли я офіційно мертва, батьки не зможуть зіпсувати мені життя ще сильніше, а чоловікові й доньці більше нічого не загрожує, я можу виїхати. І я це зроблю.

Внесла правки в щоденник і сховала під паркет, щоб його знайшли якомога пізніше. Головне, щоб знайшли. Мої записи пояснять багато чого.

Наостанок обійняла доньку, вона не знає, що це востаннє. Взяла з неї клятву, що про татуювання ніхто не дізнається, і поїхала. Цього разу назавжди...".

Соня зачинила щоденник і глянула на кожного присутнього, в їхніх очах побачила такий самий шок, як відчувала сама. Занадто багато інформації для одного дня.

– Скажіть що-небудь, – благала Соня.

– Давайте ще помовчимо, – сіпнулася Ольга.

Вона перестала розуміти, що відбувається в цьому світі, коли в одну мить усе її життя перевернулося догори дриґом. Родина, якою вона так дорожила, але яку не знала зовсім, виявилася набагато гіршою, ніж можна припустити. І хоч батьки оберігали її як могли, але своїми гріхами все погубили. А чоловік, який мав їх врятувати, просто вбив.

Весь цей час Ольга була впевнена, що того фатального дня сестра загинула разом із батьками, а зараз з'ясовується, що вона жива, але втекла.

– Ну очманіти! – Максим підвівся з дивана і пройшовся кімнатою. – Як тут мовчати, коли мене розпирає?! Олю, ти реально не знала, що твоя сестра ГМО?