Читати книгу - "Принади життя чорної відьми, Кілі Каель"

А гроші... Арно точно знав, Роберт Рейно був бідний, як церковна миша... І якщо справи в неї в гору підуть, прибуток казначей отримає, але будинок втратить... не хотілося б. Звик чоловік отримувати все, що хоче і вдвічі більше. Тож тепер роздумував, як і грошей здерти, і справу її до рук прибрати разом з будинком... і згадав спокійні холодні очі Хлої.

 Адже дівчина була миленькою. Так, не красуня, але раніше він її зовсім не помічав, а зараз щось змінилося, розквітла. Пам'ятав чоловік сіру мишку, яка скромно виконувала доручення матері. Але ж і йому не завадила б слухняна, тиха дружина, яка чекає його вдома і покірно виконує будь-які забаганки. Настав час і Веріну задуматися про спадкоємців, адже є що передати, було б кому. Титул барона, хоч і куплений, та все ж таки мав вагу, не кажучи вже про все, що скарбник встиг до рук прибрати. І не старий, якраз у самому соку.

Про те, що третю дружину казначей поховав, та з жодною дітей не мав, чоловік не замислювався. Хочу і крапка, а якщо комусь щось не подобалося, то це не його проблеми. Чи погодиться Хлоя за нього заміж піти? А хто її питатиме? Верін умів досягти бажаного і змусити любого. Так що, загорівшись ідеєю та роздумуючи, як краще втілити плани в життя, Арно попрямував до своїх старих знайомих-боржників. Настав час нагадати, хто кому і чим зобов'язаний. І хоча не прийнято було казначею з представниками міського дна водитися, та тільки в задуманій справі нікого краще не знайти.