Читати книгу - "Брама Абаддона, Джеймс С. А. Корі"

працювала, і гівнюків зустрічала не частіше, ніж серед поясан.

Але мені потрібно укріпити опори для рейкотрона. І якщо є хоч

якийсь спосіб зробити це, не підсиджуючи тебе, я би залюбки

його спробувала.

— Тільки якщо вибір стоїть між цим і повною лажею на кораблі, — кивнув Бугай. — Дай мені ще трохи часу. Спробую щось

придумати.

— Відштовхуйся від моменту, коли тобі закортить когось

підстрелити, і відрахуй вісімнадцять днів, — промовила Сем. —

Це мій строк. Навіть коли всі тверезі і працюють до посиніння, мої люди швидше не справляться.

— Я щось придумаю.

* * *

бригади. Там ніяк не могли дійти згоди, де зберігати інструмент.

Звіт про травмування подав якийсь малий, якого придавило

ремонтно- евакуаційним мехом до листа палуби, що подрібнив

колінні хрящі пацана на малесенькі кремові шматочки. За

словами медика, чис тий перелам був би значно простішим.

У травмованого все мало бути добре, але щонайменше на місяць

він випав із робочих процесів, поки склеювалося його коліно.

Рапорти співробітників служби безпеки були шаблонними. Це

означало або те, що все йде добре, або те, що хтось ретушує

проб леми. Мабуть, усе ж таки все гаразд. Політ до Кільця був

пробним, а це означало, що якийсь час у них усіх триватиме

медовий місяць, коли весь екіпаж образно стоїть горою одне за

одного та не філонить. Проблеми нікого би не здивували, тому

їх чекає милостивий період, поки не почне падати бойовий дух.

Посада начальника служби безпеки на кораблі ОПА

передбачала сидіння одним задом на двох стільцях. З одного

боку, коп, а з іншого — фахівець з ефективності та, грубо

кажучи, бджола-матка для тисячного екіпажу, де в кожного свої

штатні обов’язки та своя дрібна боротьба за субординацію та

панування думок, як йому краще виконувати свою роботу.

Хороший начальник служби безпеки цілодобово займався тим, що беріг свого капітана від рутинної срані.

Найгіршим же виявилося те, що всі формальні обов’язки Бугая

спрямовувалися тільки всередину, обмежувалися кораблем.

Прямо зараз темряву глибокої ночі палили кораблі земної

флотилії. А збіжною з ними траєкторією летіли не меншої

кількості військові кораб лі марсіян, точніше те, що лишилося

від їхнього флоту після двох, так би мовити, «спеціальних

операцій». Туди ж неквапом рухався й «Бегемот», який попри

калічно мале прискорення мав фору, бо стартував із

віддаленішої від Сонця точки. Усі вони націлилися на Кільце.

Усі рапорти про них лягатимуть на стіл капітана Ешфорда. Їх

читатиме і його заступниця Па. Бугаєві ж діставалися крихти, які йому дозволяли забрати з панського столу, або в іншому

разі — та сама суміш із примітивщини та паніки, яку ширили

стрічки новин. Більшість своїх змін Ешфорд і Па проводили

в нарадах, розробляючи стратегії, варіанти й сценарії, як

розгортатимуться події біля Кільця. Бугаєві належало

перейматися рутиною, щоб вона не чіпала їх.

Та якось так він мав зробити все, щоби їхня експедиція

завершилася успішно. Бо його про це просив Фред.

— Гей, бос, — гукнув його Серж. Бугай відірвався від стрічки

в терміналі. Серж стояв на порозі кабінету. — Кінець зміни.

Я баста.

— Гаразд, — відповів Бугай. — У мене ще є робота. Я все

позачиняю, коли скінчу.

— Б’ян алле, — кивнув він. Ковзання його легких кроків

пошелестіло приймальнею. У коридорі білу бороду погладжував

Ґутмансдоттір, якому Казімір заявив щось таке, від чого обоє

розсміялися. Коли вийшов Серж, підвела голову Корін. За ним

зачинилися двері. Впевнений, що він на самоті, Бугай дістав

операційний план і розпочав полювання. Влади змінити його

він не