Читати книгу - "Книги згорілої ніжності, НМ"

— Ти точно готова до цього? Бо те, що ти повинна зробити, це більше, ніж просто битва. Це внутрішній вибір, який визначить твоє майбутнє, і, можливо, навіть майбутнє всього цього світу.

Рафаель зустріла його погляд і відчула важкість його слів. Вона знала, що битва буде не лише фізичною, а й емоційною.

— Я зроблю все, що в моїх силах, — відповіла вона.

Вони вирушили до місця бою, де янголи вже готувалися до штурму. Її серце билося швидше, але з кожним кроком вона ставала все більш впевненішою. Вона знала, що несе на собі великий тягар, але це не зупиняло її.

Перед битвою вона побачила його. Люцифер стояв на протилежному боці, його чорні крила розправлені, а погляд, що зустрів її, був сповнений болю і рішучості. Вони обмінялися поглядами, і між ними знову виникла та невидима лінія, яку вони не могли подолати.

Війна почалася.

Рафаель летіла в небі, серед ангелів, як світло, що пробивається через темряву. Її меч був піднятий, а в серці вона носила надію і біль, які вже стали частиною її істоти. Вона знала, що після цієї битви нічого не буде таким, як раніше.

І ось, Люцифер знову з'явився на її шляху, тепер він був лише в кількох кроках від неї. В його очах не було злості, але був гіркий сум, який вона добре знала.

— Ти все ще хочеш це зробити? — запитав він, його голос звучав тихо, але з великою вагомістю.

Рафаель не могла відповісти. Всі слова, які вона хотіла сказати, застрягли в горлі. Вона просто підняла меч і готова була продовжити битву.

І це був їхній останній момент зустрічі.

Небо навколо них було заповнене боєм, а між ними стояв лише вибір: чи залишити все, що колись було, чи боротися до кінця за те, що вони обрали.

Старий шлях не повернеться, і вони не зможуть разом йти.

Люцифер не відводив погляду, але Рафаель відчула, як важкі хвилини пройшли між ними, залишаючи тільки тінь того, що колись було. У її серці рвалася боротьба, і кожен крок до битви був важким, як і її вибір.

— Чому? — його голос знову звучав, але цього разу в ньому не було гніву чи агресії. Лише сум, глибоке розуміння того, що вони вже не можуть повернутися назад.

Рафаель мовчала. Вона підняла меч, готова до боротьби. Усі її сили були спрямовані на те, щоб захистити те, що вона вважала правильним. Вона була янголом, і її місце тут, серед ангелів.

Але всередині її серце билося швидше, відчуваючи величезну порожнечу, як і те, що раніше їх зв'язувало.

— Я не можу змінити свою природу, — продовжував Люцифер, його голос був вже тихіший. — Я можу лише стояти тут і дивитися, як ти йдеш проти мене. Але ти все одно частина мене. Ти залишишся моєю, навіть якщо обидва ми загинемо.

Рафаель підняла голову, стискаючи меч у руці. В її серці була величезна боротьба. Вона хотіла бути з ним, і все ж вона розуміла, що війна та її обов'язок стояли перед нею.

— Я більше не твоя, Люцифер, — прошептала вона з болем у голосі. — Я більше не можу вибирати між темрявою та світлом. Я повинна бути тут. Для всього того, що я вибрала. Для майбутнього.

Зараз, коли вона зустрічалася з ним в останній раз, вона розуміла, що все, що їх пов'язувало, було глибоким і безповоротним, але світ, в якому вони живуть, не дозволяє їхнім душам бути разом.

Люцифер не відповів. Він лише поглянув на неї останнім поглядом і відлетів, зникнувши в темряві.

Рафаель стояла на місці, її серце важко билося, а навколо все було у хаосі. Війна продовжувалась. І все, що вона могла зробити зараз, це йти вперед, слідувати своєму шляху і бути впевненою в своєму виборі.

Вона знайшла себе серед світла, серед ангелів, і тепер повинна була боротися за те, щоб зупинити темряву, навіть якщо це означало втратити те, що колись любила.

Коли битва закінчиться, і коли пил осідає, вона буде стояти серед тих, хто бореться за світло. Але вона знала, що в її серці буде залишатися відлуння того, що вони колись мали, і навіть війна не зможе стерти це.

Всі ці роки, від війни до перемоги, будуть не тільки про битви, але й про вибір. І Рафаель вже зробила свій.