Читати книгу - "Дорога, Лариса Бондарчук"

Проводжати нас вийшло все село: і антипки, і бедрики довго махали нам услід руками, а Сувій навіть просльозився, обнімаючи мене, Омелька та дракона Бертліза. Тіней він не ризикнув обнімати, бо їх всі сторонилися, дивні були ці істоти, трохи моторошні, але не злі, просто такий народ.

Отож, знову рушили ми на возі, якого нам виділили антипки, Дорогою, що вела нас крізь Край малих сердець прямісінько на захід, в бік гір, котрі називалися Карпатани. У тих горах лежала країна Мірея, якою правили величні й сильні дракони. Саме звідти походив родом наш супутник дракон Бертліз. Але чим далі ми просовувалися до Перехрестя, що вело в Мірею, тим похмурішим і задумливішим ставав наш дракон...