Читати книгу - "Скасуйте рух часу, Enni an"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Минуло три роки. Рома продовжував свій шлях. Він часто згадував Катю, згадував той момент біля могили, коли все здавалося таким невизначеним. За цей час він сильно змінився — подорослішав, став трохи мудрішим. Але все одно залишалася ця порожнеча, яку вона залишила після себе.
Одного разу, проїжджаючи повз, він вирішив зайти на могилу Каті. І коли підійшов, його погляд одразу впав на землю.
Біля могили знову росла ромашка. Але цього разу вона була не одна — навколо неї почали розпускатися нові маленькі квіти. Це було неймовірно. Рома застиг на місці. Він підійшов ближче й опустився на коліна, щоб розглянути квітку.
— Ти все ще поруч, Катю, — прошепотів він, дивлячись на ромашки. — Ти, мабуть, знала, що я повернуся. Дякую, що завжди була поруч, навіть якщо не могла бути тут.
Він підвівся й, поглянувши на квіти, усміхнувся. Легкий вітерець погойдував ромашки, і Рома відчував, як це нагадувало ті часи, коли Катя просто сиділа поруч і тихо казала, що все буде добре.
На мармуровій плиті могили Каті, неподалік її імені, була вигравірувана думка:
"Цінуй кожну мить, бо вона не повториться."
Рома задумався, вдивляючись у ці слова. Він розумів — час не повернути, і кожна мить є унікальною, безцінною. Це було нагадуванням: усе, що ми маємо, важливе, і варто цінувати навіть ті секунди, які здаються незначними.
Кінець
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Скасуйте рух часу, Enni an», після закриття браузера.
