Читати книгу - "Ігри долі, Анна Квітка"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Вечір видався теплим, але в душі Евсун панував холод. Вона стояла перед дзеркалом, виправляючи останні складки на сукні. Серце гупало так голосно, що, здавалося, його могли почути всі.
— Як ти? — голос Зейнеп повернув її до реальності.
— Могло бути краще, — тихо відповіла вона, не відводячи погляду від свого відображення.
— Що сталося?
— Сьогодні день весілля .
Зейнеп затримала подих.
— Евсун, ти впевнена?
— Так, Зейнеп. Явуз — непоганий варіант, навіть чудовий.
— Явуз? Твій однокласник?
— Так.
Зейнеп з сумнівом подивилася на неї.
— Запитаю востаннє: ти впевнена?
— Так. І знаєш що? Мені навіть полегшало.
Евсун вдягла коштовні сережки та вийшла разом із Зейнеп у зал. У голові крутилися тисячі думок, але щойно її погляд упав на гостей, усі вони обірвалися. Там стояв Явуз, а поряд — Емір.
Кров відлила від її обличчя.
«Ні… це жарт?»
Але ні.
З гори спускалася її сестра Тулін у білому платті. Усі погляди були прикуті до неї. Евсун зрозуміла все в одну мить: це подвійне весілля.
Явуз, усміхнувшись, підійшов ближче.
— Ти дуже гарна, — сказав він лагідно.
Емір теж промовив ці слова, дивлячись на Тулін.
— Сьогодні мої дві дочки виходять заміж у цей прекрасний вечір. Бажаю вам щастя! — урочисто промовив Дживан.
Евсун здригнулася. Досі вона намагалася триматися, але побачити Еміра тут, у ролі нареченого її сестри… Це було надто жорстоко.
Церемонія
Реєстратор шлюбу взяв документи до рук.
— Чи згодні ви, Явузе Атешоглу, взяти за дружину Евсун Карабашоглу?
— Так.
Евсун завмерла.
— Чи згодні ви, Евсун Карабашоглу, взяти за чоловіка Явуза Атешоглу?
Вона зустрілася поглядом з Еміром.
Його очі… В них палав вогонь.
Її серце билося несамовито.
«Ні…»
З очей потекли сльози.
— Так, — ледь чутно прошепотіла вона.
Емір стиснув кулаки.
— Чи згодні ви, Еміре Шенгіз Демірхан, взяти за дружину Тулін Карабашоглу?
Він дивився на Евсун. Вона відвернула погляд.
— Так, — сухо відповів він.
— Чи згодні ви, Тулін Карабашоглу, взяти за чоловіка Еміра Шенгіза Демірхана?
— Так! — впевнено вигукнула Тулін.
Гучні оплески. Посмішки. Радість.
Але не для Евсун.
Вона побігла у ванну кімнату. Відвернувшись до дзеркала, схопилася за раковину.
Зейнеп за нею.
— Не треба було цього робити…
Евсун стиснула зуби.
— Я думала, що зможу стати щасливою… Я так старалась, але знову… знову він…
Зейнеп мовчала.
— Зейнеп, я зможу колись бути щасливою? Що це за прокляття?
Її голос зірвався на шепіт.
— Я розумію тебе. Але ти зробила вибір. Тепер ти з Явузом, будь із ним.
— В мене немає іншого виходу…
Шлюбна ніч
Наречені поїхали по домівках.
Явуз відчинив двері їхньої спальні.
— Евсун, все добре?
Вона змусила себе кивнути.
— Так, я просто не дуже себе почуваю. Вибач…
Він з розумінням усміхнувся.
— Не переймайся. У нас ще все попереду.
Вона закрила очі, зробивши вигляд, що засинає.
Тим часом в іншій кімнаті, в іншому домі,Емір був з Тулін,щасливий не підозрюючи, що в його серці зовсім інша жінка.
!Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ігри долі, Анна Квітка», після закриття браузера.