Читати книгу - "Данелія , Таміла Калас"

Данелія розгублено дивилася на подругу. Після всіх пережитих потрясінь, багато друзів розчинилися в її житті, мов ранковий туман. Так само раптово зникли й деякі родичі та знайомі, залишивши її сам на сам зі своїм горем.

- Але давай спочатку вип'ємо! – з сяючою посмішкою запропонувала Аля.

-  Якщо чесно, у мене ще деякі справи, – трохи ніяково відповіла Данелія, подумки повертаючись до необхідності терміново шукати роботу. Аля ж, здавалося, навмисно тягнула час, створюючи інтригу навколо своєї новини.

Аля незадоволено прицмокнула губами, але її запал анітрохи не згас.

-  Мій батько... він готовий виплатити за твого тата заставу! – випалила вона на одному диханні, немов боялася, що її переб'ють.

Від цієї приголомшливої новини у Данелії на мить затьмарилося в очах, думки сплуталися. А потім її наче пронизала електричним струмом – надія, яку вона вже майже втратила, знову яскраво спалахнула. Невже її батько знову буде на волі?

-  Алю... ти це серйозно? – ледь чутно промовила Данелія, її голос тремтів від невіри та захвату. – У мене просто немає слів... Я... я така рада і так тобі вдячна за це! – Від несподіваних емоцій на її очах заблищали сльози, готові от-от скотитися по щоках.
- Ти що, Данеліє! – Аля миттєво схопила її за руку, міцно стискаючи її долоню в своїй. – Все буде добре. Ми впораємося.

Подруги просиділи в затишному кафе ще майже годину. Аля, на диво чутлива до емоційного стану Данелії, дбайливо обминала у розмові будь-які згадки про недавні жахливі події, немов боялася знову сколихнути її біль. Сьогоднішня зустріч та несподівана радісна новина про батька настільки окрилили Данелію, що вона відкинула думки про терміновий пошук роботи. Замість цього, у її серці розквітала надія, і вона з нетерпінням чекала повернення додому, щоб поділитися цією звісткою. Аля підвезла її на своєму яскраво-червоному Mini Cooper, який вирізнявся на вулицях, мов стильна іграшка. Біля знайомого подвір'я дівчата тепло попрощалися, обіцяючи незабаром знову зустрітися.