Читати книгу - "Що з тебе виросте, Фрітьофе? Людина, яку покликало море"

рятувальних човнів. Два величезні — завдовжки майже по дев'ять метрів і завширшки по два. На випадок аварії корабля в них можна було розмістити весь екіпаж, а також спорядження і запаси продовольства на кілька місяців. Ще чотири човни нагадували ті, на яких мисливці полюють на тюленів. Сьомий — легка плоскодонка; восьмий, найсучасніший, оснащено гасовим двигуном.
Розділ двадцятий
ЕКСПЕДИЦІЯ НЕ ЗНАТИМЕ ГОЛОДУ

Нансен пильно обмірковував кожну дрібницю в спорудженні та оснащенні корабля. Не менше піклувався він і про те, щоб добре забезпечити експедицію провіантом. Доти всі полярні експедиції запасалися рибою і м'ясом — переважно солоними, копченими і сушеними. З власного досвіду, описів і розповідей Нансен знав, що такі харчові припаси часто підводять, бо можуть досить швидко зіпсуватися. Порадившись з лікарями, молодий учений і тут пішов своїм шляхом. Щоб уникнути всіляких несподіванок, він вирішив взяти рибу і м'ясо в герметично запаяних бляшаних банках. Призначені для експедиції продукти неодноразово досліджували в лабораторіях, скрупульозно перевіряючи, чи швидко вони втрачають калорійність, а також смакові якості. Цього разу Нансен подбав не тільки про кількість заготовлюваних продуктів, але й про якість та різноманітність їх. Нестача жирів під час гренландської експедиції була для нього серйозним застереженням.

Отож достатньо було взято: картоплі, овочів, консервованих та сушених фруктів, мармеладів і джемів, згущеного молока, вершків, стерилізованого масла, бульйонів і супів на кісткових відварах, цукру, шоколаду, а також різних сухарів. Зроблено великі запаси борошна усяких сортів, щоб під час експедиції можна було регулярно випікати хліб.

Крім молока, передбачено каву, чай, сік цитрусових з цукром, сиропи і невеликий запас пива. Хоч Нансен рішуче заперечував проти алкоголю, учасники експедиції таки пронесли незначну кількість вина й коньяку в особистих багажах. Після щасливого закінчення першого року дрейфування суворий керівник поступився. Екіпаж корабля дістав дозвіл пити грог, щедро розбавлений соком цитрусових з невеликою домішкою алкоголю, у святкові дні. Пам'ятаючи досвід походу по материковому льоду Гренландії, Нансен узяв великий запас курильного і жувального тютюну.

З численних пожертвувань приватних осіб укомплектували корабельну бібліотеку. Серед книжок були передусім описи, спогади і наукові дослідження полярних експедицій різних країн. Левову частку бібліотеки становила література про сибірське узбережжя, архіпелаг Шпіцбергена, Землю Франца-Йосифа і Гренландію. Хто ж міг знати, куди занесе експедицію морська течія чи до яких берегів людям доведеться добиратися пішки по кризі?

Науковою програмою і забезпеченням експедиції усіма потрібними для спостереження й вимірів інструментами та приладами Нансен зайнявся особисто. Він надавав цьому величезного значення.

Серед приладів для метеорологічних спостережень були спиртові термометри з шкалою до мінус сімдесяти градусів за Цельсіем, а також найновіші інструменти — термографи та барографи.

Ряд новітніх інструментів та приладів мали служити для вимірювання магнітного поля землі, сили тяжіння та атмосферної електрики. Мабуть, уперше рухома експедиція на кораблі мала спектрометри для вивчення полярного сяйва…

Нансен міг пишатися таким оснащенням, велику частину якого він купив сам, а решту надали вітчизняні й зарубіжні наукові заклади.

Розділ двадцять перший
«ЦЕЙ ПЛАН — АБСУРД, БІЛЬШЕ ТОГО — САМОГУБСТВО!»

Нарешті настав час, коли Нансен подав план своєї експедиції на розгляд учених Королівського географічного товариства у Лондоні. План викликав бурю, якої Фрітьоф аж ніяк не сподівався. Поважні, солідні, загартовані у битвах з Арктикою колишні моряки, полярники, а тепер професори й адмірали обурювалися, не тямлячи себе. Над головою зухвальця, що знову дозволив собі ламати традиції, загриміли громи.

— Хто може поручитися, що морська течія, яка нібито перетинає весь Північний Льодовитий океан, існує насправді? — почав один з опонентів. — І потім невідомо, чи речі, прислані з Гренландії, дійсно належали учасникам експедиції, що вирушили на кораблі «Жаннетта». Ніхто з нас цих речей не бачив, навіть доктор Нансен, який з їхнім дрейфом пов'язує стільки надій.

Справді, із знайденими на кризі речами і продовольчим реєстром, підписаним Де-Лонгом, сталася дивна історія. Пропливши через величезні простори Північного Льодовитого океану неосвоєним ще людиною шляхом, вони викликали сенсацію і збудили певні надії. Надіслані з Копенгагена до Амстердама на якусь виставку, ці речі згодом були тимчасово складені на горищі будинку організатора виставки, котрий невдовзі тяжко захворів і помер. Його дружина, хазяйновита господиня, порядкуючи в усьому домі, веліла спалити цей мотлох, що тільки захаращував горище. Можна собі уявити, в якому розпачі був Нансен, що приїхав сюди через два місяці. Добродушна жінка довго не могла зрозуміти, чому цей гарний, статечний чоловік так журиться через якусь дрібницю. Довелося втовкмачувати закоханій у чистоту і порядок жінці, якої втрати вона мимоволі завдала науці…

— Ніколи ще в стінах Королівського географічного товариства не лунали такі сміливі слова, як ті, що ми почули зараз від доктора Нансена, — сказав літній англійський полярник Макклінток, уславлений під час пошуків експедиції Франкліна, яка пропала безвісти. — Не заперечую, судно, про яке говорив Нансен, може, й витримає натиск льодів улітку. Влітку, підкреслюю, але ні в якому разі не взимку. Заявляю це на підставі багаторічного власного досвіду.

Ще менш заохочувальним було висловлення відомого капітана Нереса. Добре знаючи, що значить вимушений дрейф судна, стиснутого льодами, полярник дав волю своєму обуренню.

— Як можна добровільно відмовитися від керування судном серед ворожої стихії? Це щось ненормальне! — вигукував він. — Це виклик долі.

Слухачі мовчали. Дехто поглядав на норвежця з великою симпатією і в той же час із смутком. Подобався їм цей безстрашний молодий чоловік, який, здавалося, не надавав особливого значения слову «неможливо». Але вони теж не розуміли, навіщо він уперто вносить стільки змін у випробувані віками методи, визнані стількома досвідченими людьми? На чому