Читати книгу - "Центр мого всесвіту., Анна Нікош"

Як виявилось згодом , Стасу я теж припала до душі. І , незважаючи на молодшого брата , він усіляко намагався вигадати привід для зустрічі зі мною. Тому нас з Сергієм почали запрошувати на вечірки до друзів Стаса , ми разом ходили в кіно і на дискотеку. 
Друзі Стаса мені теж сподобались. Легко і невимушено  прийняли мене в свою компанію. 
Наталка  - дивовижна красуня з довжелезним волоссям , навчалася зі мною в університеті , але на останньому курсі. Вона радо поділилася зі мною конспектами і корисними порадами. А її хлопець Кирило , який майже щодня забирав дівчину з навчання ,  запропонував підвозити і мене. 
Я все більше привʼязувалась до нових друзів і все більше хотілось бігти в протилежному напрямку від Сергія. Але ж втратити його означає втрати нових друзів  , чи не так? Найбільше мене лякало те , що я втрачу можливість бачити Стаса. А в його присутності зі мною відбувалися дивні речі : в голові було порожньо , в тілі кипіла кров і якось дивно тягнуло живіт. Я ще не знала , що це означає , але відмовитись від цих відчуттів і емоцій вже не могла. 
 

Одного разу Сергій поїхав на змагання в інше місто , а я збиралася присвятити час новій книзі моєї улюбленої письменниці Фенні Флег «The Whole Town's Talking» ще й мовою оригіналу , бо непогано б було підтягнути англійську мову. Тим більше , авторка пише легко і невимушено, наче , найкраща подружка розповідає тобі цікаву історію.
Ввечері мені зателефонувала Наталка і запропонувала сходити разом в нове кафе. Виявляється , вони забронювали  столик .  На відкриття кафе обіцяли смачні коктейлі і цікаву шоу-програму. Відмовитись не було ніякої можливості і бажання , якщо чесно. 
Тож рівно о  восьмій вечора мої локони були підкручені , стрілки підфарбовані , а губи збільшились від блиску з перцем. Красотіща , одним словом , вся в очікуванні такої бажаної зустрічі зі Стасом. 
 

Коктейлі були дійсно смачні , а музика вимагала рухів стегнами. Я малювала вісімки нижньою частиною свого тіла і плавно рухала руками , пританцьовуючи під свіжий хіт Макса Барських « Тумани». 
Потилицею , та і всім тілом я відчувала пекучий погляд Станіслава. І не можу похвалитися тим , що мої танці стали скромнішими від тих поглядів , а навпаки.

Ми з Наталкою замовили ще по коктейлю , на декілька хвилин покинувши танцювальний майданчик. Раптом заграли перші доволі специфічні  акорди моєї улюбленої повільної композиції  „Sing“  шотландського рок-гурту Travis . Хто міг замовити таку старючу пісню ? Ох , неважливо ! Я від всієї душі рада ! Моє тіло тільки збирається , а душа вже танцює… 

За мить я відчуваю теплий подих на своїй шиї , міцні руки з красивими довгими пальцями на своїй таліі і вже знаю , хто підійшов до мене ззаду.

— Потанцюєш зі мною ? - запитує Стас. 
 

Я  мовчки киваю головою , повернувшись до нього обличчям , кладу руку йому на плечі і дозволяю вести себе в танці. 
Я остаточно пропала. 
В нас не було шансів залишитись осторонь один одного і цих всепоглинаючих почуттів між нами. 
Мій стан можна було описати приблизно так : « Зранку була розумна , а вночі - закохана». 
Він не зводив очей з моїх губ , міцно притискаючи мене до свого тіла. А я була пластиліном в його руках , погоджуюсь на все…