Читати книгу - "Цілодобова книгарня містера Пенумбри, Робін Слоун"

Вона має рацію, і це мене засмучує. Не тільки тому, що тепер мені доведеться вигадувати новий план, а ще й тому, що, хоч я й розумію правдивість її слів, проте не бачу в них жодного сенсу. Я ніколи не почував нічого схожого щодо роботи (чи культу). Ви можете підійти до мене на вокзалі й намовити на що завгодно.

— Та я вважаю, що ти обов’язково маєш поїхати до Нью-Йорка, — каже Кет.

— Так, а тепер я геть спантеличений.

— Ця історія аж надто цікава, щоб її так легко облишити. Яка в тебе альтернатива? Знайти нову роботу й довіку мучити себе питанням, що скоїлося з твоїм колишнім роботодавцем?

— Ну, це вже можна назвати планом Б…

— Твій перший порив був правильний. Тобі лише потрібно попрацювати над… — вона вмовкає й закопилює губу, — стратегією. І взяти мене з собою. — Кет усміхається. А як інакше? Хіба я можу відмовити?

— Google має велике представництво в Нью-Йорку, — продовжує вона, — і я ще там ніколи не була, тож просто скажу, що ­хотіла б познайомитися з тамтешньою командою. Мій менеджер не заперечуватиме. То що скажеш?

Що я скажу? У мене є квест, а тепер і союзник. Бракує тільки покровителя.

Дам вам одну пораду: потоваришуйте з мільйонером, коли він самотній шестикласник. Ніл Шах має багато друзів — інвесторів, підлеглих, інших підприємців, — та на якомусь підсвідомому рівні вони знають, та й він знає, що всі вони — друзі Ніла Шаха, генерального директора компанії. Я ж, на відміну від них, був і завжди буду другом Ніла Шаха, володаря підземелля.

Саме Ніл і стане моїм покровителем.

Його дім водночас слугує головним офісом його компанії. Давно, у ті часи, коли Сан-Франциско тільки спиналося на ноги, його будинок був просторим цегляним пожежним депо. А нині це просторий цегляний техно-лофт із хитромудрими колонками й надшвидким інтернетом. Компанія Ніла розташована на першому поверсі, де пожежники ХІХ сторіччя наминали позаминуло­вікове чилі та обмінювались позаминуловіковими анекдотами. Тепер їх замінила групка худорлявих юнаків — цілковита протилежність пожежникам. Замість масивних чорних черевиків вони носять неонові кеди, а коли тиснуть руку, то не здушують її щосили, а ледве торкаються. І більшість говорять з акцентом — хто­зна, може, саме це й не змінилося?

Ніл розшукує обдарованих програмістів, привозить їх до Сан-­Франциско й допомагає тут освоїтись. Ось такі вони, Нілові хлопці, а найкращий із них — Ігор, дев’ятнадцятирічний розумник із Білорусі. Якщо вірити Нілові, Ігор самотужки вивчив матричну алгебру, записуючи розв’язки на шуфлі, у шістнадцять став головним хакером Мінська й далі блукав би небезпечними манівцями цифрового піратства, якби Нілу не трапилось на YouTube демо-­відео з його 3D-творінням. Ніл зробив йому візу, придбав квиток на літак і до його приїзду облаштував йому робоче місце в колишньому пожежному депо. Біля столу на нього чекав спальний мішок.

Ігор пропонує мені своє крісло й вирушає на пошуки боса.

Голі цегляні стіни, подекуди обшиті товстими дошками, обклеєні величезними глянцевими чорно-білими постерами з відомими красунями: Рита Гейворт, Джейн Рассел, Лана Тьорнер. Тема продовжується на моніторах. На деяких екранах жінки збільшені аж до крупних пікселів, на інших зображення дублюються з десяток разів. На екрані Ігоря Елізабет Тейлор в образі Клеопатри, ось тільки половина її тіла — схематична тривимірна модель, зелені штрихи, які синхронно з кадрами кінофільму розходяться екраном.

Ніл заробив свої мільйони на проміжних програмах. Іншими словами, він створює програмне забезпечення, яке люди використовують для створення власних програм, здебільшого відео­ігор. Він продає інструменти, необхідні цим людям, як художникові палітра чи режисеру відеокамера. Продає інструменти, без яких їм ніяк не обійтись і за які вони готові платити купу доларів.

Перейду до суті справи: Ніл Шах — провідний експерт із фізики цицьок.

Він розробив першу версію своєї інноваційної програми з моделювання жіночих грудей ще тоді, коли навчався на другому курсі університету Берклі, і незадовго після того продав ліцензію на неї одній із корейських компаній, яка створювала тривимірну графіку для гри в пляжний волейбол. Гра була паскудна, а от цицьки вдалися на славу.

Нині його програма — називається вона Anatomix — фактично являє собою інструмент для моделювання й зображення жіночих грудей у цифровій сфері. Це цілісний пакет, який дозволяє створювати й моделювати з надзвичайним реалізмом цілі всесвіти людських цицьок. Один модуль надає дані для розміру, форми,справжності. (Груди — це зовсім не сфери, скаже вам Ніл, і не кулі з водою. Це складні конструкції, майже архітектурні.) ­Інший модуль передає колір грудей — забарвлює їх пікселями. Це особливий вид шкіри, мерехтливий, такого важко домогтися без допомоги комп’ютера. Для цього використовується підповерхневе розсіювання.

Якщо ви займаєтеся створенням цифрових цицьок, Нілова програма — єдиний підхожий варіант. Вона здатна й на більше — відтепер завдяки старанням Ігоря Anatomix може моделювати все людське тіло з бездоганно каліброваними коливаннями й мерехтінням у тих місцях, про які ви навіть не здогадувались. Утім, цицьки досі залишаються головним джерелом доходів компанії.

Насправді ж я вважаю, що Ігор та інші Нілові хлопці займаються перетворенням. Усі вхідні дані — незрівнянні красуні світового кінематографу — висять на стінах і блимають на екранах. У результаті — узагальнені моделі й алгоритми. І все йде по колу. Ніл розкаже вам, дуже секретно, що зараз його програму використовують для створення кінофільмів.

Ніл квапливо спускається гвинтовими сходами, махає рукою й широко всміхається. На ньому обтисла до міліметра сіра футболка, страшенно немодні «виварені» джинси і яскраві нові кросівки з розпухлими білими язиками. Мабуть, у чомусь ми назавжди залишаємося шестикласниками.

— Ніле, — пояснюю я, коли він підсуває свій стілець, — завтра мені потрібно вирушити до Нью-Йорка.

— Нащо? По роботі?

Ні, цілковита протилежність роботі.

— Мій літній роботодавець зник, і я намагаюся його вистежити.

— Я зовсім не здивований, — каже Ніл і примружує очі.

— Ти мав рацію, — визнаю я. Чарівники.

— Розповідай, у чому річ.

Він умощується на стільці.

Підходить Ігор. Я поступаюся йому стільцем і зводжуся на ноги, аби звучати переконливіше. Я розповідаю Нілові, у чому річ. Я пояснюю все у формі прологу до пригод у «Ракетах і магах»: передісторія, герої, мета квесту. Товариство зібралося ось яке, кажу я: у нас є злодій (це я) і чародійка (Кет). Бракує тільки воїна. (Чому типове товариство шукачів пригод складається з чарівника, воїна та злодія? Це мали б бути чарівник, воїн і якийсь багатій.